Пандемія коронавірусу зупинила увесь світ та Україну на кілька місяців. Після послаблення карантину світ так і не повернувся у попередні реалії. І поки всі сиділи вдома і слідкували за тим, як новий вірус тероризує людство, деякі бізнесмени взялись освоювати бюджетні гроші. В Україні уряд дозволив державним і комунальним установам купувати без складних процедур, без жодної конкуренції, лише із звітуванням та внесенням визначеної інформації. Не забезпечивши державного контролю за такими закупівлями, Уряд фактично вімкнув зелене світло окремій категорії бізнесу, яка стала заробляти на біді, нагнавши ціни до космічних.
Три громадські організації з Вінниці, Тернополя та Хмельницького об’єднались, щоб відстежити, як же ж витрачались бюджетні кошти на боротьбу із СOVID-19.
Активні волонтери та міські ради
Як ми вже писали, у березні опорними лікарнями, які мали першими прийняти пацієнтів з COVID-19, опікувались органи місцевого самоврядування. Згодом до процесу долучились і державні органи, у тому числі Національна служба здоров’я України. Саме вона укладала договори з лікарнями, амбулаторіями та іншими медзакладами, які мали надавати медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою.
У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою на нього 73 медустанови. З 15 березня по 28 липня 2020 року на ці потреби НСЗУ перерахувала на рахунки закладів трішки більше як 100 мільйонів гривень. На Тернопільщині – 63 медичні установи, яким перерахували 141 мільйон гривень та на Хмельниччині – 50 медичних установ, які отримали понад 35 мільйонів гривень.
Критерії, за якими визначалась потреба закладів охорони у відповідній кількості, об’ємі медичного обладнання, лікарських та медичних засобів, відсутні як на центральному рівні, так і на регіональних рівнях. 
Не однаково підтримували медичні установи і органи місцевого самоврядування у трьох областях. До прикладу, найменшу підтримку отримали медичні заклади Хмельниччини, а найбільшу – Вінниччини. Водночас найбільш активними були волонтери та благодійники Тернопільщини, які спільними зусиллями зібрали 21,9 мільйон гривень.
| ОБЛАСТЬ | Держбюджет | Благодійні кошти | Кошти з обласного бюджету | Кошти з місцевого бюджету | НСЗУ |
| Вінницька | 1 118 | 124 | 4 000 | 36 615 | 16 200 |
| Хмельницька | 3 614 | 3 726 | 2 182 | 21 344 | |
| Тернопільська | 1 876 | 21 937 | 3 017 | 35 094 | 23 704 |
Що і по якій ціні купували?
Вінницька та Тернопільські області фактично від початку карантину фіксували пацієнтів із COVID-19, а Хмельниччина трималась довше за сусідів. Ймовірно, цим і пояснюється, різниця в кількості закупівель та в їх загальних сумах. Так, 41 замовник з Хмельницької області провів 1 119 закупівель на майже 60 мільйонів. А от тернопільські 41 замовник дещо менше –1018 закупівель на загальну суму майже 83 мільйони гривень. У загальному підсумку найбільше купували вінничани – 29 замовників провели 1076 закупівель на 113 мільйонів гривень.
Купували і обладнання, а це зокрема апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори, монітори пацієнтів тощо. Спеціалізовані медичні меблі теж потрапляли у приціл замовників. Але найчастіше медичні установи витрачали кошти на так звані розхідники: засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби та лікарські засоби.
Порівняльний аналіз закупівель засобів індивідуального захисту наочно демонструє величезний діапазон цін, в яких закуплялись ЗІЗ у трьох областях, де здійснювався моніторинг. І якщо в деяких випадках аномально високі ціни можна обґрунтувати дефіцитом товару на ринку, то у більшості випадків товари за високими цінами закуповувались без будь-якого дотримання принципу економії вже в періоди, коли дефіциту засобів індивідуального захисту на ринку і не було.
Закупівлі засобів індивідуального захисту в грн.
| Засоби індивідуального захисту | Вінницька | Хмельницька | Тернопільська | |||
| Мін.
ціна |
Макс. ціна | Мін.
ціна |
Макс. ціна | Мін.
ціна |
Макс. ціна | |
| Респіратор FFP3 | 48 | 300 | 36,64 | 135 | 36,3 | 150 |
| Респіратор FFP2 | 25 | 150 | 22 | 70 | 22 | 100 |
| Маска медична одноразова | 2,8 | 11 | 3,52 | 8,50 | 2 | 14,5 |
| Рукавиці нітрилові | 2 | 12,8 | 3,5 | 26,36 | 3,47 | 9,5 |
| Засіб дезінфі-куючий, 1л | 112 | 618 | 188 | 570 | 52,8 | 370 |
| Костюм біологічного захисту | 80 | 1200 | 192 | 495 | 130 | 517 |
| Швидкий тест | 180 | 320 | 200 | 434,50 | 210 | 350 |
Завищені ціни – це не єдиний спосіб витратити більше в антиковідних закупівлях. Так урядова постанова визначає чіткий перелік товарів, які звільнені від сплати ПДВ. Водночас замовники та постачальники подекуди ігнорували цю законодавчу новелу і окрім «чистої» ціни платили ще й податок на додану вартість. До прикладу, чотири опорні лікарні з Хмельниччини сплатили 258 тисяч гривень ПДВ за ті товари, які були звільнені.
Окрім сплати ПДВ, замовники під ковідними закупівлями намагались протягнути різні речі, які виходили за межі постанови. І це одна справа, якщо купували медичне обладнання чи медичні засоби, але зовсім інша ситуація, коли за спрощеною процедурою протягували пальне, таблички на двері чи не передбачені переліком види послуг.
Загалом часто траплялись ситуації, коли неможливо було визначити, що насправді купували, у якій кількості та з якими характеристиками, а також чи товар закупівля з ПДВ чи без нього. Усе тому, що замовники, а точніше уповноважені особи не оприлюднювали договори та додатки до них, які були невід’ємними їх частинами.
Популярні постачальники
Так званим трендом ковідних закупівель стали постачальники – фізичні особи-підприємці. Майже невідомі широкому загалу постачальники, які спеціалізувались на зовсім інших товарах, раптово отримують значні замовлення на маски, антисептики, захисні костюми. Так, на Тернопільщині аграрна фірма депутата обласної ради забезпечувала масками медичні заклади свого району, а на Хмельниччині родич відомої лікарки постачав захисні костюми, хоча раніше займався пошиттям одягу та вишиванок.
Попри несподіваний успіх ФОПів, на ринку традиційно лідирували великі дистриб’ютори. Мова йде про фірми ТОВ «БАДМ» та ТОВ «БАДМ-Б». Вони активно працювали у двох областях: Вінницькій та Хмельницькій. Ще одна фірма ТОВ «Здраво» отримала замовлень на понад 6 мільйонів гривень у цих же областях. Проте лідери-постачальники тернопільських закупівель не потрапили до списків найбільших постачальників сусідніх регіонів.
Присутність топ-5 фірм на ринках інших областей
Топ-5 найбільших продаців товарів та послуг для боротьби із коронавірусною інфекцією для лікарень
Вінниччина:
- ТОВ «Прантекс» 7закупівлі на суму 8 680 600 грн.
- ФОП Пасічник Ю.М. 2закупівлі на суму 4 912 000 грн.
- ТОВ «Здраво»10 закупівель на суму2 745 232 грн.
- ТОВ «Подорожник-Вінниця» 10закупівель на суму 2 676 302 грн.
- ТОВ «БАДМ-Б» 27закупівель на суму 2 370 715 грн.
Хмельниччина:
- ТОВ «ЛАБ-Сервіс» – вартість договорів 6,94 млн.грн;
- ТОВ «БаДМ» – вартість договорів 4,71 млн.грн;
- ТОВ «Кормед» – вартість договорів 3,88 млн.грн;
- ТОВ «ЗДРАВО» – вартість договорів 3,68 млн;
- ФОП Каськов О.О. – вартість договорів 1,9 млн.грн., ТОВ «Діатом» – вартість договорів 1,9 млн.грн
Тернопільщина:
- ТОВ “МЕДІПРАЙМ” – 6 договорів на загальну суму 21 880 000 грн.
- ТОВ “МЕДХОЛДІНГ” – 5 договорів на загальну суму 6 220 000 грн.
- ТОВ «АЛКОНТ-СЕРВІС» – 3 договори на загальну суму 3 369 800 грн
- ТОВ “МЕДБАЛАНС” – 1 договір на суму 2 740 520грн.
- ТОВ “ЦЕОЛІТ МЕДІКАЛ” – 1 договір на суму 2 150 000 грн.
Моніторинг в рамках проєкту «РозCORONовані закупівлі: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький» наочно продемонстрував усі слабкі місця урядової постанови. Так, непередбачувана ситуація вимагала нестандартних і швидких кроків, але після виявлення перших зловживань мали б відбутись зміни у законодавстві, які б змогли врегулювати ситуацію і обмежили корупційні лазівки.
Одним з таких кроків можливо мав би стати прицільний контроль за ковідними закупівлями контролюючих органів. Також варто було б розмежувати закупівлі за різним рівнем терміновості та цим повернути конкуренцію, відкриті торги.
Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення спроможності ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.
З перших днів карантину в Україні захисні маски перетворились у дефіцит. Їх із швидкістю світла розмітали з полиць аптек. Така ситуація призвела до того, що ціни від двох гривень моментально зросли до 25 грн за штуку. У цей час торгувати захисними масками починають усі, хто може, – продуктові магазини, магазини з побутовою хімією тощо. Заробити на дефіцитному продукті намагаються і спекулянти. І поки винахідливі українці шукають спосіб зекономити на відтепер обов’язковому атрибуті, лікарні закуповують величезні партії захисних масок. І купують вони ці маски не на відкритих тендерах із потужною конкуренцією, де все прозоро, а тишком. А стало це можливо завдяки березневій постанові КабМіну.
Вже протягом десяти років наша організація веде спостереження за дотриманням виборчого законодавства під час проведення виборів президента та органів влади та місцевого самоврядування різних рівнів.
З квітня пандемія фактично паралізувала всю Україну. І поки українці призвичаювались до нових соціальних правил, уряд мусив швидко адаптуватись до непередбачуваних викликів. Боротись з COVID-19 в країні, де медична реформа лише впроваджується, виявилось не так просто. Коронавірус, як лакмусовий папірець, виявив усі прогалини старої системи і недалекоглядність багатьох керманичів вже з нової влади.
На Вінниччині з 15 березня по 28 липня НСЗУ компенсувало 6 мільйонів гривень за виїзди мобільних медичних бригад.Так, лише стаціонарне лікування у загальному коштувало 73,3 мільйонів гривень. А ось за квітень окремим закладам за стаціонарну допомогу перерархували понад 2,9 млн грн.
Від початку карантину у Вінницькій області до 27 липня зафіксовано 2589 хворих. Однак, не всі, хто отримав підтвердження діагнозу COVID-19 потребували лікування у медзакладах, а могли перебувати на амбулаторному лікуванні. Тож за інформацією Департаменту здоров’я Вінницької ОДА, пацієнтів на стаціонарному лікування в області з 1 квітня по 1 серпня було 1058. Тож приблизна середня вартість такого лікування на одну людину склала понад 72 тисячі гривень.
Стаціонарне лікування пацієнтів з Тернопільської області у 111,3 млн грн. І ще 2,3 мільйони витратили на лікування ковід-пацієнтів в окремих закладах у квітні. Мобільні медбригади надали допомоги на 5 млн грн.
Щоправда, скільки з них хворіли амбулаторно, а скільки пацієнтів отримували стаціонарну медичну допомогу – невідомо. Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА не володіє цією інформацією. Принаймні у відповіді на наш запит, порадило нам звертатись окремо до кожної медустанови області.
Ще майже 10 мільйонів з першого квітня виплатили за екстрену медичну допомогу пацієнтам із встановленим діагнозом або підозрою на COVID-19.
Хоча реформа другої ланки медгалузі і проходила в умовах пандемії, однак, саме на ній досить легко простежити принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Порівняльний аналіз трьох областей продемонстрував індивідуальний підхід до медустанов.
Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.
Пандемія – це не лише паніка та знищена економіка, а й доволі непогана можливість заробити. Як там кажуть, кому пандемія, а кому мама рідна? 20 березня уряд видав постанову, яка дала змогу за спрощеною системою купувати товари, роботи і послуги з поміткою “для боротьби з COVID-19”. За неповних 4 місяці загальна вартість таких закупівель на Prozorro сягнула майже 4 мільярдів гривень. Тобто куди і як витрачали ці кошти майже ніхто не перевіряв. Поки. А тим часом у ЗМІ періодично з’являються публікації про скандали із цими закупівлями. Вам цікаво на що пішли ваші гроші? І нам теж дуже цікаво.
Чернівчанину Євгенію Вдовиченку 47 років. Щойно наступала тепла пора, кликав друзів у Горбово. Цей величний пагорб слугує чернівчанам стартовою площадкою для польотів на надлегкому літальному апараті — параплані. Тепер до екстримальних захоплень чоловіка альпінізмом, гірськими лижами додалося ще й паріння у небі. Він мріє створити школу парапланеризму, однак новий високосний рік поставив на його мрії великий знак питання — чи встигне?
Зараз чоловік проходить лікування у рідному місті. Оперативне втручання лікарі не встигли провести — хвороба швидко прогресує, тому перейшли до підготовки до опромінювання хворої ділянки, а далі надіються на «хімію».
31 березня завершується чергова хвиля електронного декларування в Україні. В системі безоплатної правової допомоги працюють багато суб’єктів декларування. З метою уникнення ризику помилок працівників регіонального, місцевих центрів та бюро правової допомоги області знайомили з новелами декларування у 2020 році.
Не зважаючи на те, що проект «Громадський моніторинг прозорості та Тернопільській області» завершено «Творче об`єднання «Нівроку» продовжує діяльність у цьому напрямку.