Категорія: НОВИНИ

Громадська організація «Творче об’єднання «Нівроку» у партнерстві з польською НУО «Асоціація Аніматорів Фольклорного Руху» з м. Люблін оголошують

КОНКУРС

 серед українських музичних гуртів та артистів, творчість яких заснована на українській або польській фольклорній основі

За результатами Конкурсу в Україні буде відібрано одного Українського музичного виконавця — гурт або артиста, а також в Польщі одного Польського.

Відібрані виконавці візьмуть участь у Проєкті «Музика пограниччя «MuZa» спрямованого на віднайдення, відродження та збереження фольклорної співочої спадщини прикордонних українсько-польських територій, спільної для обох сусідніх народів.

Для цього вже створено міжнародну робочу групу, яка до кінця цього літа проведе кампанію (дослідження) з пошуку забутих народних пісень по обидва боки кордону, спільних для обох народів.

Двоє музичних виконавців,  що переможуть в цьому конкурсі — один з Польщі й один з України —повинні будуть до 31 грудня 2021 року заранжувати, виконати та записати на студії віднайдені та відібрані спільною робочою групою Проєкту народні пісні.

Планується, що за кошти Проєкту український гурт запише 6 пісень польською мовою, а польський гурт 6 пісень українською, а також буде обрано одну пісню яка присутня у фольклорі обох народів та буде виконана спільно обома гуртами як один цілісний музичний твір. Записаний матеріал буде видано на презентаційному CD.

На початку 2022 року розпочнеться наступний етап цього Проєкту — проведення інформаційної компанії та просування  створеного продукту в польських та українських ЗМІ.

Презентаційний CD буде безкоштовно поширено по обидва боки кордону серед ЗМІ та в туристичних інформаційних центрах. В квітні-травні 2022 року на підтримку диску буде організовано за участю залучених гуртів тур з шести концертів (3 в Польщі і 3 в Україні).

Вся перелічена вище діяльність, включно з оплатою праці залучених через цей Конкурс музичних виконавців у Проєкті, буде профінансована коштом Проєкту.

Кандидати з України, які бажають взяти участь у Конкурсі, повинні не пізніше 31 липня 2021 року 24:00 год заповнити заявку за адресою https://forms.gle/gShoukf9Nxx1D9XTA , надати усю запитувану в Питальнику інформацію та повинні відповідати наступним критеріям:

• Походження або постійне місце перебування виконавця повинно відповідати території покриття програми Транскордонного Співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020». В  Україні це Волинська, Львівська, Закарпатська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області.
• Виконавець повинен бути достатньо відомим та впізнаваним в Україні i/або в Польщі.
• Творчість виконавця базується на українському i/або польському фольклорі, має досвід дослідження української i/або польської культури, використовує в творчості народну співочу традицію, але водночас робить це в сучасний, модерновий спосіб.
• Має досвід пошукової експедиції, дослідництва фольклору.
• Випустив один або більше альбомів, що складаються з пісень українського або польського фольклору в оригінальному виконанні.

Переможців конкурсу визначить професійна експертна рада в галузі народного мистецтва, сформована робочою групою Проєкту, не пізніше 15 серпня 2021 року.

Проєкт «Музика пограниччя «MuZa» реалізовується у партнерстві НУО «Асоціація Аніматорів Фольклорного Руху» (Польща, м. Люблін) та ГО «Творчe об’єднання “Нівроку”» (Україна, м. Тернопіль), за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

На початку  червня 2021 року за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 у партнерстві з польського боку Асоціація аніматорів фольклорного руху (м. Люблін) та Творче об’єднання “Нівроку” (м. Тернопіль) з українського боку розпочали реалізацію проекту спрямованого на відродження та збереження фольклорної співочої спадщини прикордонних украно-польських  територій, спільної  для обох народів.

Для цього вже  створено міжнародну робочу групу яка розпочала компанію (дослідження) з пошуку забутих народних пісень по обидва боки кордону. До  участі у проекті на конкурсній основі планується залучити два музичні гурти фольклорного спрямування,  один з Польщі другий з України, які заранжирують, виконають та запишуть на студії знайдені та відібрані спільною робочою групою народні пісні. Планується що український гурт запише 6 пісень польською мовою, а польський гурт 6 пісень українською, а також буде обрано одну пісню яка є присутня у фольклорі  обох народів  та виконана буде спільно обома гуртами. Записаний матеріал буде видано на презентаційному CD.

Наступним етапом проекту буде проведення інформаційної компанії та просування  створеного продукту в польських та українських ЗМІ. Диск буде розповсюджуватись безкоштовно по обидва боки кордону серед ЗМІ та в туристичних інформаційних центрах. Весною наступного року в підтримку диску буде організовано за участю залучених гуртів  тур з шести концертів (3 в Польщі і 3 в Україні).

Проєкт розкриє красу багатої музичної спадщини та залучить широке коло шанувальників народної музики. Концерти дозволять жителям польсько-українського прикордонного краю пізнати та прийняти мультикультурний характер своєї традиції на «маленькій батьківщині». Зв’язки та відносини, встановлені завдяки проєкту, закладуть основу для подальшої співпраці між цими двома країнами.

13 травня голова Творчого обєднання  “Нівроку”  Олександр Домбровський та керівник проектів Юрко Зелений взяли участь у  презентації нової програми  транскордоннго співробітництва PL-BY-UA 2021-2027, що фінансується Європейским Союзом.  Захід відбувся в Тернопільській обласній державній адміністрації. Про плани та завдання програми присутнім розповіли – голова  представництва Програми у Львові Ольга Парасоцька та старший  експерт Василь Хім”як. З привітальким словом виступили заступник голови  Тернопільської обласної державної адміністраціїВіктор Устенко  та начальник управління міжнародного економічного співробітництва та інвестиційних проектів Оксана Качурівська.

Зазначимо, що в рамках поперпдньої програми транскордонного співробітництва PL-BY-UA 2014-2020 з червня Творче об’єднання “Нівроку” спільно із “Асоціацією фолькльорних анімацій” (партнер з  польської сторони) розпочинають реалізацію  проекту “Музика пограниччя”.

Детальніше про програму за посиланням: https://www.pbu2020.eu/ua/pagesnews/462

Пандемія коронавірусу зупинила увесь світ та Україну на кілька місяців. Після послаблення карантину світ так і не повернувся у попередні реалії. І поки всі сиділи вдома і слідкували за тим, як новий вірус тероризує людство, деякі бізнесмени взялись освоювати бюджетні гроші. В Україні уряд дозволив державним і комунальним установам купувати без складних процедур, без жодної конкуренції, лише із звітуванням та внесенням визначеної інформації. Не забезпечивши державного контролю за такими закупівлями, Уряд фактично вімкнув зелене світло окремій категорії бізнесу, яка стала заробляти на біді, нагнавши ціни до космічних.

Три громадські організації з Вінниці, Тернополя та Хмельницького об’єднались, щоб відстежити, як же ж витрачались бюджетні кошти на боротьбу із СOVID-19.

Активні волонтери та міські ради

Як ми вже писали, у березні опорними лікарнями, які мали першими прийняти пацієнтів з COVID-19, опікувались органи місцевого самоврядування. Згодом до процесу долучились і державні органи, у тому числі Національна служба здоров’я України. Саме вона укладала договори з лікарнями, амбулаторіями та іншими медзакладами, які мали надавати медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою.

У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою на нього 73 медустанови. З 15 березня по 28 липня 2020 року на ці потреби НСЗУ перерахувала на рахунки закладів трішки більше як 100 мільйонів гривень. На Тернопільщині –  63 медичні установи, яким перерахували 141 мільйон гривень та на Хмельниччині – 50 медичних установ, які отримали понад 35 мільйонів гривень.

Критерії, за якими визначалась потреба закладів охорони у відповідній кількості, об’ємі медичного обладнання, лікарських та медичних засобів, відсутні як на центральному рівні, так і на регіональних рівнях. 

Не однаково підтримували медичні установи і органи місцевого самоврядування у трьох областях. До прикладу, найменшу підтримку отримали медичні заклади Хмельниччини, а найбільшу – Вінниччини. Водночас найбільш активними були волонтери та благодійники Тернопільщини, які спільними зусиллями зібрали 21,9 мільйон гривень.

Що і по якій ціні купували?

Вінницька та Тернопільські області фактично від початку карантину фіксували пацієнтів із COVID-19, а Хмельниччина трималась довше за сусідів. Ймовірно, цим і пояснюється, різниця в кількості закупівель та в їх загальних сумах. Так, 41 замовник з Хмельницької області провів 1 119 закупівель на майже 60 мільйонів. А от тернопільські 41 замовник дещо менше –1018 закупівель на загальну суму майже 83 мільйони гривень. У загальному підсумку найбільше купували вінничани – 29 замовників провели 1076 закупівель на 113 мільйонів гривень.

Купували і обладнання, а це зокрема апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори, монітори пацієнтів тощо. Спеціалізовані медичні меблі теж потрапляли у приціл замовників. Але найчастіше медичні установи витрачали кошти на так звані розхідники: засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби та лікарські засоби.

Порівняльний аналіз закупівель засобів індивідуального захисту наочно демонструє величезний діапазон цін, в яких закуплялись ЗІЗ у трьох областях, де здійснювався моніторинг. І якщо в деяких випадках аномально високі  ціни можна обґрунтувати дефіцитом товару на ринку, то у більшості випадків товари за високими цінами закуповувались без будь-якого дотримання принципу економії вже в періоди, коли дефіциту засобів індивідуального захисту на ринку і не було.

Закупівлі  засобів індивідуального захисту  в грн.

Завищені ціни – це не єдиний спосіб витратити більше в антиковідних закупівлях. Так урядова постанова визначає чіткий перелік товарів, які звільнені від сплати ПДВ. Водночас замовники та постачальники подекуди ігнорували цю законодавчу новелу і окрім «чистої» ціни платили ще й податок на додану вартість. До прикладу, чотири опорні лікарні з Хмельниччини сплатили 258 тисяч гривень ПДВ за ті товари, які були звільнені.

Окрім сплати ПДВ, замовники під ковідними закупівлями намагались протягнути різні речі, які виходили за межі постанови. І це одна справа, якщо купували медичне обладнання чи медичні засоби, але зовсім інша ситуація, коли за спрощеною процедурою протягували пальне, таблички на двері чи не передбачені переліком види послуг.

Загалом часто траплялись ситуації, коли неможливо було визначити, що насправді купували, у якій кількості та з якими характеристиками, а також чи товар закупівля з ПДВ чи без нього. Усе тому, що замовники, а точніше уповноважені особи не оприлюднювали договори та додатки до них, які були невід’ємними їх частинами.

Популярні постачальники

Так званим трендом ковідних закупівель стали постачальники – фізичні особи-підприємці. Майже невідомі широкому загалу постачальники, які спеціалізувались на зовсім інших товарах, раптово отримують значні замовлення на маски, антисептики, захисні костюми. Так, на Тернопільщині аграрна фірма депутата обласної ради забезпечувала масками медичні заклади свого району, а на Хмельниччині родич відомої лікарки постачав захисні костюми, хоча раніше займався пошиттям одягу та вишиванок.

Попри несподіваний успіх ФОПів, на ринку традиційно лідирували великі дистриб’ютори. Мова йде про фірми ТОВ «БАДМ» та ТОВ «БАДМ-Б». Вони активно працювали у двох областях: Вінницькій та Хмельницькій. Ще одна фірма ТОВ «Здраво» отримала замовлень на понад 6 мільйонів гривень у цих же областях. Проте лідери-постачальники тернопільських закупівель не потрапили до списків найбільших постачальників сусідніх регіонів.

Присутність топ-5 фірм на ринках інших областей

Топ-5 найбільших продаців товарів та послуг для боротьби із коронавірусною інфекцією для лікарень 

Вінниччина:

• ТОВ «Прантекс» 7закупівлі на суму 8 680 600 грн.
• ФОП Пасічник Ю.М. 2закупівлі на суму 4 912 000 грн.
• ТОВ «Здраво»10 закупівель на суму2 745 232 грн.
• ТОВ «Подорожник-Вінниця» 10закупівель на суму 2 676 302 грн.
• ТОВ «БАДМ-Б» 27закупівель на суму 2 370 715 грн.

Хмельниччина:

• ТОВ «ЛАБ-Сервіс» – вартість договорів 6,94 млн.грн;
• ТОВ «БаДМ» – вартість договорів 4,71 млн.грн;
• ТОВ «Кормед» – вартість договорів 3,88 млн.грн;
• ТОВ «ЗДРАВО» – вартість договорів 3,68 млн;
• ФОП Каськов О.О. – вартість договорів 1,9 млн.грн., ТОВ «Діатом» – вартість договорів 1,9 млн.грн

Тернопільщина:

• ТОВ “МЕДІПРАЙМ” – 6 договорів на загальну суму  21 880 000 грн.
• ТОВ “МЕДХОЛДІНГ” – 5 договорів на загальну суму 6 220 000 грн.
• ТОВ «АЛКОНТ-СЕРВІС» – 3 договори на загальну суму  3 369 800 грн
• ТОВ “МЕДБАЛАНС” – 1 договір на  суму  2 740 520грн.
• ТОВ “ЦЕОЛІТ МЕДІКАЛ” – 1 договір на суму  2 150 000 грн.

Моніторинг в рамках проєкту «РозCORONовані закупівлі: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький» наочно продемонстрував усі слабкі місця урядової постанови. Так, непередбачувана ситуація вимагала нестандартних і швидких кроків, але після виявлення перших зловживань мали б відбутись зміни у законодавстві, які б змогли врегулювати ситуацію і обмежили корупційні лазівки.

Одним з таких кроків можливо мав би стати прицільний контроль за ковідними закупівлями контролюючих органів. Також варто було б розмежувати закупівлі за різним рівнем терміновості та цим повернути конкуренцію, відкриті торги.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення спроможності ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.

З перших днів карантину в Україні захисні маски перетворились у дефіцит. Їх із швидкістю світла розмітали з полиць аптек. Така ситуація призвела до того, що ціни від двох гривень моментально зросли до 25 грн за штуку. У цей час торгувати захисними масками починають усі, хто може, – продуктові магазини, магазини з побутовою хімією тощо. Заробити на дефіцитному продукті  намагаються і спекулянти. І поки винахідливі українці шукають спосіб зекономити на відтепер обов’язковому атрибуті, лікарні закуповують величезні партії захисних масок. І купують вони ці маски не на відкритих тендерах із потужною конкуренцією, де все прозоро, а тишком. А стало це можливо завдяки березневій постанові КабМіну.

Від початку ця постанова була ухвалена, аби пришвидшити підготовку лікарень до пандемії. Тож постачальникам фактично «розв’язали руку» і дозволили купувати необхідні речі не лише без конкуренції на відкритих торгах, а й фактично без жодного контролю з боку профільних структур. Позначка «COVID-19» – стала своєрідним захистом для замовників та постачальників. І під цією спрощеною процедурою купували не лише дороговартісне обладнання, а й так звані розхідники, серед них і символ 2020 року – захисні маски.

У проєкті “РозCORONовані закупівлі” ми проаналізували, як тернопільські медустанови витрачали кошти на захисні маски, користуючись спрощеною процедурою. До прикладу, у березні середня вартість однієї захисної маски була 8,44 гривень. А вже у квітні стрибнула майже до 12 гривень.

Березневий дефіцит

У середині березня на Тернопільщині закупівлі із позначкою COVID-19 для придбання   захисних масок провели лише два комунальних некомерційних підприємства –«Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» та «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Так, 16 березня лікарня швидкої допомоги укладає одразу три угоди і купує 600 штук трьохшарових медичних масок по 2 гривні за одиницю, 1000 штук стерильних двошарових медичних масок вже по 5 гривень за одиницю, а також 5000 штук трьохшарових медичних масок по 10 гривень за одиницю. Вже 23 березня укладають угоду із ще однією підприємцею Любов Павлик. Щоправда, цього разу захисні маски вже коштують лікарні по 13,2 гривень за штуку.

Підприємець Ігор Кващук продає маски по 10 гривень для лікарні швидкої допомоги. А вже , 19 березня ПМСД придбав 1100 одиниць по 12 гривень за штуку.

Квітневе подорожчання

Тернопільський ЦПМСД продовжує не економити на засобах індивідуального захисту. Цього разу, а саме 2 квітня за одну маску установа виклала 16 грн. Стільки ж за одну штуку заплатив і Бучачцький ЦПМСД. Щоправда, купували вони пізніше – 15 квітня.
І це при тому, що 13 квітня Збаразький ЦПМСД придбав 1000 масок по 6,21 грн за штуку. Випадковість? Навряд, адже пізніше 24 квітня ця установа знову придбає 1000 масок по 6,21 грн за штуку. Незмінною ця ціна залишиться для Збаразького ЦПМСД і у травні. Ці два місяці центр не змінював постачальника.
На гривню дорожче купувала маски Тернопільська комунальна міська лікарня №2. 14 квітня за 2000 масок лікарня сплатила 14,4 тисячі гривень. Решта ж замовників у квітні витрачали і 10,5 грн за маску, 12 грн і навіть 15,91 грн. Загалом, середня вартість захисної маски склала 11,71 грн.

Скріншоти специфікацій до договорів поставки за квітень

Травнева стабілізація

У травні середня вартість засобу індивідуального захисту була 7,71 грн. Цього місяця найбільш економну закупку зробив Кременецький ЦПМСД – 3 грн за штуку. Вже після закупівлі виявилось, що захисні маски не внесли у річний план закупівель. Однак, 5000 масок по такій дармовій ціні у травні – це досить хороша інвестиція. Адже, решта замовників витрачали у середньому удвічі більше на маски. А деякі майже у 5 разів дорожче. Саме так відзначилась Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня. Вони «злили» на маски 145 тисяч гривень за 10 000 штук. Випадок набув широкого розголосу і навіть потрапив під пильне око правоохоронців.

“Тернопільська комунальна міська лікарня №2” купує  2000 масок по 12 гривень. Обирає не найдешевшого постачальника – ФОП Марія Кравчик. Так, ця підприємиця у квітні продавала маски по 16 гривень за штуку.

Гусятинський ЦПМСД закуповував ЗІЗи двічі у пов’язаних між собою ФОПів. І ціни були різні – 10 і 7 гривень відповідно. Однак, купували не лише маски, а бахіли, халати тощо. Тож визначити реальну вартість однієї маски неможливо, бо замовник не оприлюднив додатки до договорів.

Решта замовників намагались не переплачувати за маски та купували їх за 6-8 грн за штуку.

Червневий спокій
На початку літа середня ціна за одну захисну маску вже 6,82 грн. Найдорожче цього місяця торгує підприємець Олександр Соляр – 9.5 грн. За такою ціною у нього тричі купує Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Усі угоди укладають 22, 23 і 24 червня. Водночас, 24 червня Тернопільська міська комунальна лікарня №2 теж купує маски по 5.9 грн за штуку.
Найдешевшу закупку у червні робить Козівський РЦПМСД – 3 грн за штуку. Решта замовників цього місяця платять від 4,30 до 8,5 грн за одну маску.

Липневий блюз
У липні середня вартість однієї маски була 6,27 грн. Але не всі постачальники знизили ціну. Так, підприємиця Марія Кравчик в липні продала 50 масок по 12 грн. Таку дрібну закупівлю зробив Борщівський ПМСД.

Бережанська ЦРЛ у цьому місяці двічі купувала маски 27 і 29 липня. І витратила 8.64 і 6 гривень відповідно. Козівська ЦРЛ теж купувала захисні маски двічі – 1 і 29 липня. Постачальник один – підприємець Олександр Соляр, а от ціни знову різні – 5,5 грн та 7 грн.

А от Чортківська ЦРЛ  13 липня закупила одразу сто тисяч масок. Ціна доволі хороша – 4,2 грн за штуку. Але насправді у цій закупівлі цікавий постачальник – ПАП “ДЗВІН”, яке і розташоване у Чортківському районі. Основний напрямок діяльності цього підприємства – вирощування зернових культур. Та й власник – Василь Градовий відомий на Тернопільщині аграрій, а за сумісництвом ще й депутат обласної ради.

Маски від депутата

Чортківська ЦРЛ маски у підприємства депутата облради купувала також і у червні. Щоправда, тоді заплатила по 4,3 грн і 4,5 грн. Окрім лікарні ЗІЗи у ПАП “ДЗВІН” придбали ще відділ освіти Чортківської райдержадміністрації (5000 масок по 3,5 грн за штуку) і Чортківська міська рада (2700 масок по 3,7 грн за штуку). Такі ціни не відповідають комерційній пропозиції ПП “ДЗВІН” і є значно нижчими.

Скріншот комерційної пропозиції ПАП «ДЗВІН»

Однак, реальні договори, які уклало ПАП “ДЗВІН” з рештою замовників, свідчить не просто про особливі тарифи для своїх, а суто про індивідуальний підхід до кожного замовника. Наприклад, в ЦПМСД у м.Дубно трохи більше тисячі масок продали за 4 грн, а дитсадку в одеській області – 200 масок по 5 грн. На підтвердження індивідуального підходу може свідчити і чинна на момент написання матеріалу комерційна пропозиція.

І сто тисяч масок за 420 000 гривень, які купила Чортківська ЦРЛ 13 липня, поки найбільше замовлення захисних масок у ПАП “ДЗВІН”, яке зробили за державні кошти. Цікаво, того ж дня, а саме 13 липня ПАП «Дзвін» продало 5000 масок по 3,50 гривень за штуку.

Звідки взявся ціновий демарш

Коливання цін тривало доти, доки у ситуацію не втрутилась держава. 18 травня 2020 року набула чинності Постанова Кабміну від 22.04.2020 № 341 щодо затвердження порядку та переліку товарів істотної соцзначущості та протиепідемічного призначення, що підпали під відповідний контроль.

«Вказаною Постановою передбачено, що якщо роздрібна ціна, наприклад, на маску буде більше 5% за ціну роздрібну на момент набуття чинності цією Постановою, то продавець масок повинен декларувати зміну цін. У подальшому необхідно декларувати зміну роздрібної ціни у разі підвищення її на 5 і більше відсотків проти вже задекларованої роздрібної ціни.

Тільки через три дні (ріст ціни 5-10%), 14 днів (ріст ціни 10-15%), 30 днів (ріст ціни більше 15%) можна застосовувати ціни, задекларовані на сайті Держпродспоживслужби.

Якщо не зробити це декларування, то до суб’єктів господарювання, які допустять зазначене порушення, застосовуються адміністративно-господарські санкції (наприклад, вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки).

Також громадяни (фізичні особи-підприємці) і посадові особи суб’єктів господарювання за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів у розмірах 100/150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – роз’яснює юристка Мирослава Примак.

Як бачимо, пандемія внесла зміни у ринкові відносини замовників та постачальників. Так, користуючись можливістю укладати угоди без конкуренції на ринку відбувались дикі стрибки цін саме у перші місяці карантину – березень і квітень. Попит перевищував пропозицію і коли потужні профільні підприємства не могли його забезпечити, з’явились інші гравці – фізичні особи підприємці, які, часто маючи зовсім не профільний КВЕД, вдало продавали захисні маски і медустановам, і навіть іншим комунальним структурам. Швидка адаптація до вимог ринку та втручання держави поступово призвели до падіння середньої ціни на захисні маски. Та попри це не всі підприємці були готові її опускати. Однак високі ціни деяким постачальникам взагалі не стали на заваді продавати свій товар бюджетним установам.

За кілька місяців карантину лише на прикладі ситуації із постачанням захисних масок у Тернопільській області, можна говорити про небувалий розквіт малого та середнього бізнесу, який раніше чомусь не дуже поспішав йти на відкриті тендери. Як там кажуть, гроші люблять тишу?

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.

Вже протягом десяти років наша організація  веде спостереження за дотриманням виборчого законодавства  під час проведення  виборів президента та органів влади та місцевого самоврядування різних  рівнів.

Ось і цього разу 18 вересня 2020 року Центральна виборча комісія надала Творчому об’єднанню «Нівроку» дозвіл мати офіційних спостерігачів на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. У зв’язку із цим ми оголошуємо про початок формування в Тернопільській області незалежної  мережі громадських спостерігачів, та запрошуємо усі зацікавлені громадські організації та  активістів до співпраці. Крім того нами формується п’ять мобільних груп довгострокових спостерігачів які почнуть свою роботу на території Тернопільської області вже незабаром.

Цього року ми не писали виборчих пректів та не маємо донорської підтримки одже спостереження за виборами будемо здійснювати виключно за рахунок внутрішніх резервів нашої організації які є досить обмеженими, тому будемо раді будь-якій сторонній допомозі фінансами, людьми, транспортом, інформаційною підтримкою та іншими ресурсами.

Просимо звернути увагу, що жоден член Творчого об’єднання «Нівроку» не балотується на місцевих виборах 2020 і наша громадська організація принципово не співпрацює із жодною політичною партією чи кандидатом на виборах та відмовиться від пропозицій про підтримку від них, якщо такі будуть мати місце.

Наші контакти:

Громадська організація «Творче об’єднання «Нівроку»

Тел. +380673704406

Ел. пошта: tmo.nivroku@ukr.net

Веб-сайт: www.nivroku.org.ua

Адреса для листування:   абонетська скринька №1000, м. Тернопіль, 46016

З квітня пандемія фактично паралізувала всю Україну. І поки українці призвичаювались до нових соціальних правил, уряд мусив швидко адаптуватись до непередбачуваних викликів. Боротись з COVID-19 в країні, де медична реформа лише впроваджується, виявилось не так просто. Коронавірус, як лакмусовий папірець, виявив усі прогалини старої системи і недалекоглядність багатьох керманичів вже з нової влади.

Нині кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19  щодня понад тисячу і це значно більше, ніж на початку суворого карантину. Спалахи коронавірсу фіксуюють періодично у всіх областях без винятку. Тож саме сьогодні і стане зрозуміло, наскільки правильними були кроки представників виконавчої влади ще чотири місяці тому.

Лікбез: пандемія і медреформа

У  2017 році розпочалась медична реформа. Тоді в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її команда впроваджували зміни на первинній ланці. У 2020 році мало стартувати продовження реформи вже для так званої другої ланки. Відповідно був створений і новий виконавчий орган, який і розпоряджається коштами на медицину – Національна служба здоров’я України.

Розподіл коштів відбувається у відповідності до спеціального порядку з урахуванням коефіцієнтів. Були пораховані пологи, лікування при гострому інфаркті та інсульті, операційні втручання. Наприкінці квітня у переліку медичних гарантій, за які держава виплачує лікарням кошти відповідно до звітів, з’явилась і медична допомога пацієнтам з COVID-19. Формула, за якою рахують вартість цього лікування має 10 змінних і включає у себе не лише кількість хворих, а й відповідно наявність обладнання, медперсоналу тощо. Завдяки цьому медичні заклади не зрівняли під одну гребінку, а отже середня вартість лікування пацієнта, у якого виявили коронавірус, буде відрізнятись у різних медустановах. Це дуже добре видно на прикладі порівняльного аналізу, який зробили активісти у рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі. Так серед трьох областей лікування одного стаціонарного хворого коштувало від 63 до 72 тисяч гривень.

100 мільйонів для вінницьких медустанов

У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою 73 медустанови. З 15 березня по 28 липня на ці потреби НСЗУ перерахувала на їхні рахунки понад 100 млн грн.

27 березня 2020 року розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 були створені мобільні медичні бригади. До складу такої бригади увійшли водій та медпрацівники. Створили їх для того, аби зменшити мобільність людей, які мають симптоми гострого вірусного захворювання та потребують здачі відповідних аналізів. Таким чином чи лікарі екстренної допомоги чи сімейний лікар викликали мобільну бригаду, аби ті відібрали зразки для проведення досліджень к лабораторії.

На Вінниччині з 15 березня по 28 липня НСЗУ компенсувало 6 мільйонів гривень за виїзди мобільних медичних бригад.Так, лише стаціонарне лікування у загальному коштувало 73,3 мільйонів гривень. А ось за квітень окремим закладам за стаціонарну допомогу перерархували понад 2,9 млн грн.

За екстрену меддопомогу за неповних чотири місяці на Вінниччині НСЗУ виплатило більше 17 мільйонів гривень.

Від початку карантину у Вінницькій області до 27 липня зафіксовано 2589 хворих. Однак, не всі, хто отримав підтвердження діагнозу COVID-19 потребували лікування у медзакладах, а могли перебувати на амбулаторному лікуванні. Тож за інформацією Департаменту здоров’я Вінницької ОДА, пацієнтів на стаціонарному лікування в області з 1 квітня по 1 серпня було  1058. Тож приблизна середня вартість такого лікування на одну людину склала понад  72 тисячі гривень.

Секрети Тернопільщини

На Тернопільщині ковід-договори з НСЗУ уклали 63 медичні установи. З 15 березня по 3 серпня ці заклади  отримали понад  141 мільйон гривень на лікування пацієнтів з COVID-19  та підозрою.

Лише на 22,2 мільйони гривень НСЗУ профінансувало екстрену медичну допомогу пацієнтам з новою хворобою.

Стаціонарне лікування пацієнтів з Тернопільської області у 111,3 млн грн. І ще 2,3 мільйони витратили на лікування ковід-пацієнтів в окремих закладах у квітні. Мобільні медбригади надали допомоги на 5 млн грн.

Від початку карантину на Тернопільщині по 3 серпня в області виявлено 3113 хворих. Щоправда, скільки з них хворіли амбулаторно, а скільки пацієнтів отримували стаціонарну медичну допомогу – невідомо. Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА не володіє цією інформацією. Принаймні у відповіді на наш запит, порадило нам звертатись окремо до кожної медустанови області.

35 мільйонів на трішки більше як тисячу хворих на Хмельниччині

На Хмельниччині так звані договори «COVID-19» уклали 50 медичних установ, тобто серед трьох областей – це найменша кількість закладів. З них з 1 квітня по 24 липня 2020 року  41 медзаклад отримав трохи більше 35 мільйонів гривень. Найбільше з цієї суми, а саме майже 21 мільйон гривень, НСЗУ компенсувало лікарням, які стаціонарно лікували пацієнтів з гострою респіраторної хворобою СOVID-19. Ці кошти розподілили між трьома лікарнями КП “Хмельницька інфекційна лікарня”, КНП “Дунаєвецький центральна районна лікарня”, КП Славутська центральна районна лікарня.  За три місяці Хмельницька інфекційна лікарня отримала майже 12 мільйонів гривень. Тоді як у Дунаєвецькій ЦРЛ мали перерахувати лише у квітні та червні трохи більше 4 мільйонів гривень. Лікарня у Славуті теж отримала виплати лише за два місяці – квітень і травень у розмірі –  4,7 мільйонів. Нагадаємо, що наразі на Хмельниччини статус опорних лікарень для лікування хворих із коронавірусною інфекцією мають лише згадані вище лікарні.

Ще майже 10 мільйонів з першого квітня виплатили за екстрену медичну допомогу пацієнтам із встановленим діагнозом або підозрою на COVID-19.

Трохи більше 3 мільйонів гривень коштувала допомога медичних мобільних груп. Її надавали в усіх районах, а кошти перераховували відповідним центральним районним лікарням та амбулаторіям (ПМСД). Суми варіювались від  12 735, 51 грн до 101 884,10 гривень. Зокрема, найбільше отримала КНП Чемеровецька центральна районна лікарня. У червні цього року понад сто тисяч гривень отримало КНР «Дунаєвецький центр ПМСД Дунаєвецької міськради».

Ще 1,3 мільйона гривень отримали у квітні Хмельницька, Чемеровецька, Шепетівська центральні районні лікарні, а також лікарня в місті Нетішин.

На Хмельниччині з 1 квітня по 24 липня 2020 року зафіксовано 1 029 пацієнтів із COVID-19. З них амбулаторно лікувались 699 осіб, а стаціонарну медичну допомогу отримували 330 осіб. Тож в середньому лікування одного пацієнта стаціонару коштувало майже 63 150 гривень.

Хоча реформа другої ланки медгалузі і проходила в умовах пандемії, однак, саме на ній досить легко простежити принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Порівняльний аналіз трьох областей продемонстрував індивідуальний підхід до медустанов.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.

Пандемія – це не лише паніка та знищена економіка, а й доволі непогана можливість заробити. Як там кажуть, кому пандемія, а кому мама рідна? 20 березня уряд видав постанову, яка дала змогу за спрощеною системою купувати товари, роботи і послуги з поміткою “для боротьби з COVID-19”. За неповних 4 місяці загальна вартість таких закупівель на Prozorro сягнула майже 4 мільярдів гривень. Тобто куди і як витрачали ці кошти майже ніхто не перевіряв. Поки. А тим часом у ЗМІ періодично з’являються публікації про скандали із цими закупівлями. Вам цікаво на що пішли ваші гроші? І нам теж дуже цікаво.

Наступні три місяці ми будемо активно моніторити антиковідні закупівлі у трьох областях – Вінницькій, Тернопільській і Хмельницькій. А результатами обов’язково поділимось з вами! І робити ми це будемо у рамках проєкту №ENI/2020/415-989 «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу, представництво в Україні. В Тернопільській області моніторитиме закупівлі ГО «ТО «Нівроку», у Вінницькій – ГО «Філософія Серця», у Хмельницькій – ГО «Жіночий Антикорупційний Рух»

Пропонуємо вашій увазі звіт нашої організації за 2019 рік.