Творча зустріч!

20-21 листопада 2021 року на Хуторі Гораєць (ґміна Цєшанув, Польща) в рамках Проєкту «Музика Пограниччя» відбулась творча зустріч Польсько-Української робочої групи, яка здійснює кампанію (дослідження) з пошуку забутих народних пісень на теренах по обидва боки кордону.
На цій зустрічі Асоціацію аніматорів фольклорного руху (м. Люблін) представляла Агнєшка Матецька з польського боку та Олександр Домбровський представляв Творче об’єднання  Нівроку (м. Тернопіль) з українського боку.
На захід були запрошені музичні гурти фольклорного спрямування Orkiestra Świętego Mikołaja з Польщі та Joryj Kloc з України, які нещодавно були відібрані на конкурсній основі для участі в Проєкті.
Ці гурти заранжують, виконають та запишуть на студії знайдені та відібрані спільною робочою групою народні пісні, з теренів сучасного пограниччя Польщі та України.
В рамах Проєкту заплановано, що український гурт запише 6 пісень польською мовою, а польський гурт 6 пісень українською. Також буде обрано одну пісню, яка присутня у фольклорі обох народів та буде виконана спільно обома гуртами.
Записаний матеріал буде видано на презентаційному CD.
Учасники зустрічі обмінялися фольклорними матеріалами, знайденими під час зробленого в рамах Проєкту дослідження. Також вони визначили графік подальшої роботи над музикою, узгодили перелік пісень, що увійдуть до збірки та обрали пісню для спільного виконання, а музичні гурти провели спільну репетицію.
Місце зустрічі було обрано не випадково, адже на цьому місці учасники Проєкту зустрілися та познайомилися між собою, ще в 2016 році під час фестивалю «Фольковіско».
Проєкт «Музика пограниччя “MuZa”» реалізовується у партнерстві НУО «Асоціація Аніматорів Фольклорного Руху» (Польща, м. Люблін) та ГО «Творче об’єднання “Нівроку”»  (Україна, м. Тернопіль), за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020

Спільна ініціатива громадських організацій та ЗМІ Тернопільщини.

14 вересня громадські організації «Творче обєднання «Нівроку», «Перша медійна група» та ТОВ «Редакція газети «Свобода» підписали меморандум щодо об’єднання зусиль у спільну ініціативу про намір спільно реалізувати проект  «Залучення громадськості, до питання доброчесності та прозорості організації та виконання ремонтів доріг», що має за мету зменшення можливостей для корупційних зловживань у

сфері будівництва та ремонтів доріг Тернопільщини шляхом посилення спроможності активістів громадських організацій у співпраці із ЗМІ в здійсненні функції громадського контролю. 

За словами керівника проектів ТО Нівроку Ольги Мазаєвої: «В рамках ініціативи заплановано комплекс заходів спрямованих на посилення спроможності громадських активістів у партнерстві із ЗМІ протидіяти випадкам непрозорого та не доброчесного проведення ремонтів та будівництва доріг. Зокрема буде проаналізовано обласні програми в сфері дорожнього господарства, проведено аналіз тендерів, подано запити до органів влади та місцевого самоврядування, проведено тренінги для представників ГО та ЗМІ, прес-конференції, а також за потреби будуть проведені журналістські розслідування і за їх матеріалами виготовлено та оприлюднено документальний фільм, увесь хід реалізації проекту висвітлюватиметься у ЗМІ».

Громадська організація «Творче об’єднання «Нівроку» у партнерстві з польською НУО «Асоціація Аніматорів Фольклорного Руху» з м. Люблін оголошують

КОНКУРС

 серед українських музичних гуртів та артистів, творчість яких заснована на українській або польській фольклорній основі

За результатами Конкурсу в Україні буде відібрано одного Українського музичного виконавця — гурт або артиста, а також в Польщі одного Польського.

Відібрані виконавці візьмуть участь у Проєкті «Музика пограниччя «MuZa» спрямованого на віднайдення, відродження та збереження фольклорної співочої спадщини прикордонних українсько-польських територій, спільної для обох сусідніх народів.

Для цього вже створено міжнародну робочу групу, яка до кінця цього літа проведе кампанію (дослідження) з пошуку забутих народних пісень по обидва боки кордону, спільних для обох народів.

Двоє музичних виконавців,  що переможуть в цьому конкурсі — один з Польщі й один з України —повинні будуть до 31 грудня 2021 року заранжувати, виконати та записати на студії віднайдені та відібрані спільною робочою групою Проєкту народні пісні.

Планується, що за кошти Проєкту український гурт запише 6 пісень польською мовою, а польський гурт 6 пісень українською, а також буде обрано одну пісню яка присутня у фольклорі обох народів та буде виконана спільно обома гуртами як один цілісний музичний твір. Записаний матеріал буде видано на презентаційному CD.

На початку 2022 року розпочнеться наступний етап цього Проєкту — проведення інформаційної компанії та просування  створеного продукту в польських та українських ЗМІ.

Презентаційний CD буде безкоштовно поширено по обидва боки кордону серед ЗМІ та в туристичних інформаційних центрах. В квітні-травні 2022 року на підтримку диску буде організовано за участю залучених гуртів тур з шести концертів (3 в Польщі і 3 в Україні).

Вся перелічена вище діяльність, включно з оплатою праці залучених через цей Конкурс музичних виконавців у Проєкті, буде профінансована коштом Проєкту.

Кандидати з України, які бажають взяти участь у Конкурсі, повинні не пізніше 31 липня 2021 року 24:00 год заповнити заявку за адресою https://forms.gle/gShoukf9Nxx1D9XTA , надати усю запитувану в Питальнику інформацію та повинні відповідати наступним критеріям:

  • Походження або постійне місце перебування виконавця повинно відповідати території покриття програми Транскордонного Співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020». В  Україні це Волинська, Львівська, Закарпатська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області.
  • Виконавець повинен бути достатньо відомим та впізнаваним в Україні i/або в Польщі.
  • Творчість виконавця базується на українському i/або польському фольклорі, має досвід дослідження української i/або польської культури, використовує в творчості народну співочу традицію, але водночас робить це в сучасний, модерновий спосіб.
  • Має досвід пошукової експедиції, дослідництва фольклору.
  • Випустив один або більше альбомів, що складаються з пісень українського або польського фольклору в оригінальному виконанні.

 

Переможців конкурсу визначить професійна експертна рада в галузі народного мистецтва, сформована робочою групою Проєкту, не пізніше 15 серпня 2021 року.

Проєкт «Музика пограниччя «MuZa» реалізовується у партнерстві НУО «Асоціація Аніматорів Фольклорного Руху» (Польща, м. Люблін) та ГО «Творчe об’єднання “Нівроку”» (Україна, м. Тернопіль), за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

ТО Нівроку із Поляками розпочинає новий міжнародний культурний проєкт

На початку  червня 2021 року за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми Транскордонного Співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 у партнерстві з польського боку Асоціація аніматорів фольклорного руху (м. Люблін) та Творче об’єднання “Нівроку” (м. Тернопіль) з українського боку розпочали реалізацію проекту спрямованого на відродження та збереження фольклорної співочої спадщини прикордонних украно-польських  територій, спільної  для обох народів.

Для цього вже  створено міжнародну робочу групу яка розпочала компанію (дослідження) з пошуку забутих народних пісень по обидва боки кордону. До  участі у проекті на конкурсній основі планується залучити два музичні гурти фольклорного спрямування,  один з Польщі другий з України, які заранжирують, виконають та запишуть на студії знайдені та відібрані спільною робочою групою народні пісні. Планується що український гурт запише 6 пісень польською мовою, а польський гурт 6 пісень українською, а також буде обрано одну пісню яка є присутня у фольклорі  обох народів  та виконана буде спільно обома гуртами. Записаний матеріал буде видано на презентаційному CD.

Наступним етапом проекту буде проведення інформаційної компанії та просування  створеного продукту в польських та українських ЗМІ. Диск буде розповсюджуватись безкоштовно по обидва боки кордону серед ЗМІ та в туристичних інформаційних центрах. Весною наступного року в підтримку диску буде організовано за участю залучених гуртів  тур з шести концертів (3 в Польщі і 3 в Україні).

Проєкт розкриє красу багатої музичної спадщини та залучить широке коло шанувальників народної музики. Концерти дозволять жителям польсько-українського прикордонного краю пізнати та прийняти мультикультурний характер своєї традиції на «маленькій батьківщині». Зв’язки та відносини, встановлені завдяки проєкту, закладуть основу для подальшої співпраці між цими двома країнами.

ТО Нівроку визнано однією із найбільш успішних, визнаних та ефективних громадських організацій у сфері антикорупції.

Кілька місяців тому експерти ACREC розпочали дослідження «Відкриття чорної скриньки політичної волі: місцева влада та зусилля щодо протидії корупції в Україні» спільно з University of Gothenburg (Швеція) та Kyiv School of Economics (КШЕ).
Для дослідження було проведено масштабне онлайн-опитування найбільш успішних, визнаних та ефективних громадських організацій та ініціатив у сфері антикорупції на регіональному та локальному рівнях в Україні.
Крім того було оголошено про розіграш серед організацій на безкоштовне проходження одного із курсів ACREC та надали можливість отримати паперовий примірник антикорупційної антології.
Тож тепер настав час оголосити переможців та привітати щасливчиків!
🥇Переможцями конкурсу стали:
ГО “Творче об’єднання Нівроку”
ГО «СМАРТ МЕДІА»
Харківський антикорупційний центр
Антонівська хвиля
ГО «Редакція газети Сумщина»
ГО «Стоп корупції» (м. Святогірськ Донецька область)
Народне обєднання Народного контролю
ГО Фундація “Простір”
Центр “Жіночі перспективи”
ГО «Громадський дім»
🥇Антологію отримають представники:
Кремінської бізнес-асоціації
ГО “Зміни Білу Церкву”
Аналітичний Центр “Бюро економічних та соціальних досліджень”
ХМГО «Центр сприяння інформаційним технологіям»
ГО «Жінки Луганщини»
Агенції громадської журналістики МІСТ
Red Hub
Антикорупційний Контроль України
ГО Центр Політичних Студій
ГО “Народний Захист”
Щиро сподіваємося, що ці призи підсилять спроможності організацій та їх активістів, додадуть наснаги та витривалості!
Приємного читання та натхнення у навчанні!
Проєкт «Відкриття чорної скриньки політичної волі: місцева влада та зусилля щодо протидії корупції в Україні» фінансується Шведським міжнародним центром місцевої демократії Swedish International Center for Local Democracy (ICLD).

Презентація нової програми транскордоннго співробітництва PL-BY-UA 2021-2027

13 травня голова Творчого обєднання  “Нівроку”  Олександр Домбровський та керівник проектів Юрко Зелений взяли участь у  презентації нової програми  транскордоннго співробітництва PL-BY-UA 2021-2027, що фінансується Європейским Союзом.  Захід відбувся в Тернопільській обласній державній адміністрації. Про плани та завдання програми присутнім розповіли – голова  представництва Програми у Львові Ольга Парасоцька та старший  експерт Василь Хім”як. З привітальким словом виступили заступник голови  Тернопільської обласної державної адміністраціїВіктор Устенко  та начальник управління міжнародного економічного співробітництва та інвестиційних проектів Оксана Качурівська.

Зазначимо, що в рамках поперпдньої програми транскордонного співробітництва PL-BY-UA 2014-2020 з червня Творче об’єднання “Нівроку” спільно із “Асоціацією фолькльорних анімацій” (партнер з  польської сторони) розпочинають реалізацію  проекту “Музика пограниччя”.

Детальніше про програму за посиланням: https://www.pbu2020.eu/ua/pagesnews/462

РозCORONовані закупівлі: корупційні лазівки та відсутність контролю

Пандемія коронавірусу зупинила увесь світ та Україну на кілька місяців. Після послаблення карантину світ так і не повернувся у попередні реалії. І поки всі сиділи вдома і слідкували за тим, як новий вірус тероризує людство, деякі бізнесмени взялись освоювати бюджетні гроші. В Україні уряд дозволив державним і комунальним установам купувати без складних процедур, без жодної конкуренції, лише із звітуванням та внесенням визначеної інформації. Не забезпечивши державного контролю за такими закупівлями, Уряд фактично вімкнув зелене світло окремій категорії бізнесу, яка стала заробляти на біді, нагнавши ціни до космічних.

Три громадські організації з Вінниці, Тернополя та Хмельницького об’єднались, щоб відстежити, як же ж витрачались бюджетні кошти на боротьбу із СOVID-19.

Активні волонтери та міські ради

Як ми вже писали, у березні опорними лікарнями, які мали першими прийняти пацієнтів з COVID-19, опікувались органи місцевого самоврядування. Згодом до процесу долучились і державні органи, у тому числі Національна служба здоров’я України. Саме вона укладала договори з лікарнями, амбулаторіями та іншими медзакладами, які мали надавати медичну допомогу пацієнтам з коронавірусною хворобою.

У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою на нього 73 медустанови. З 15 березня по 28 липня 2020 року на ці потреби НСЗУ перерахувала на рахунки закладів трішки більше як 100 мільйонів гривень. На Тернопільщині –  63 медичні установи, яким перерахували 141 мільйон гривень та на Хмельниччині – 50 медичних установ, які отримали понад 35 мільйонів гривень.

Критерії, за якими визначалась потреба закладів охорони у відповідній кількості, об’ємі медичного обладнання, лікарських та медичних засобів, відсутні як на центральному рівні, так і на регіональних рівнях. 

Не однаково підтримували медичні установи і органи місцевого самоврядування у трьох областях. До прикладу, найменшу підтримку отримали медичні заклади Хмельниччини, а найбільшу – Вінниччини. Водночас найбільш активними були волонтери та благодійники Тернопільщини, які спільними зусиллями зібрали 21,9 мільйон гривень.

ОБЛАСТЬ Держбюджет Благодійні кошти Кошти з обласного бюджету Кошти з місцевого бюджету НСЗУ
Вінницька 1 118 124 4 000 36 615 16 200
Хмельницька 3 614 3 726 2 182 21 344
Тернопільська 1 876 21 937 3 017 35 094 23 704

Що і по якій ціні купували?

Вінницька та Тернопільські області фактично від початку карантину фіксували пацієнтів із COVID-19, а Хмельниччина трималась довше за сусідів. Ймовірно, цим і пояснюється, різниця в кількості закупівель та в їх загальних сумах. Так, 41 замовник з Хмельницької області провів 1 119 закупівель на майже 60 мільйонів. А от тернопільські 41 замовник дещо менше –1018 закупівель на загальну суму майже 83 мільйони гривень. У загальному підсумку найбільше купували вінничани – 29 замовників провели 1076 закупівель на 113 мільйонів гривень.

Купували і обладнання, а це зокрема апарати штучної вентиляції легень, кисневі концентратори, монітори пацієнтів тощо. Спеціалізовані медичні меблі теж потрапляли у приціл замовників. Але найчастіше медичні установи витрачали кошти на так звані розхідники: засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби та лікарські засоби.

Порівняльний аналіз закупівель засобів індивідуального захисту наочно демонструє величезний діапазон цін, в яких закуплялись ЗІЗ у трьох областях, де здійснювався моніторинг. І якщо в деяких випадках аномально високі  ціни можна обґрунтувати дефіцитом товару на ринку, то у більшості випадків товари за високими цінами закуповувались без будь-якого дотримання принципу економії вже в періоди, коли дефіциту засобів індивідуального захисту на ринку і не було.

Закупівлі  засобів індивідуального захисту  в грн.

Засоби індивідуального захисту Вінницька Хмельницька Тернопільська
Мін.

ціна

Макс. ціна Мін.

ціна

Макс. ціна Мін.

ціна

Макс. ціна
Респіратор FFP3 48 300 36,64 135 36,3 150
Респіратор FFP2 25 150 22 70 22 100
Маска медична одноразова 2,8 11 3,52 8,50 2 14,5
Рукавиці нітрилові 2 12,8 3,5 26,36 3,47 9,5
Засіб дезінфі-куючий, 1л 112 618 188 570 52,8 370
Костюм біологічного захисту 80 1200 192 495 130 517
Швидкий тест 180 320 200 434,50 210 350

 

Завищені ціни – це не єдиний спосіб витратити більше в антиковідних закупівлях. Так урядова постанова визначає чіткий перелік товарів, які звільнені від сплати ПДВ. Водночас замовники та постачальники подекуди ігнорували цю законодавчу новелу і окрім «чистої» ціни платили ще й податок на додану вартість. До прикладу, чотири опорні лікарні з Хмельниччини сплатили 258 тисяч гривень ПДВ за ті товари, які були звільнені.

Окрім сплати ПДВ, замовники під ковідними закупівлями намагались протягнути різні речі, які виходили за межі постанови. І це одна справа, якщо купували медичне обладнання чи медичні засоби, але зовсім інша ситуація, коли за спрощеною процедурою протягували пальне, таблички на двері чи не передбачені переліком види послуг.

Загалом часто траплялись ситуації, коли неможливо було визначити, що насправді купували, у якій кількості та з якими характеристиками, а також чи товар закупівля з ПДВ чи без нього. Усе тому, що замовники, а точніше уповноважені особи не оприлюднювали договори та додатки до них, які були невід’ємними їх частинами.

Популярні постачальники

Так званим трендом ковідних закупівель стали постачальники – фізичні особи-підприємці. Майже невідомі широкому загалу постачальники, які спеціалізувались на зовсім інших товарах, раптово отримують значні замовлення на маски, антисептики, захисні костюми. Так, на Тернопільщині аграрна фірма депутата обласної ради забезпечувала масками медичні заклади свого району, а на Хмельниччині родич відомої лікарки постачав захисні костюми, хоча раніше займався пошиттям одягу та вишиванок.

Попри несподіваний успіх ФОПів, на ринку традиційно лідирували великі дистриб’ютори. Мова йде про фірми ТОВ «БАДМ» та ТОВ «БАДМ-Б». Вони активно працювали у двох областях: Вінницькій та Хмельницькій. Ще одна фірма ТОВ «Здраво» отримала замовлень на понад 6 мільйонів гривень у цих же областях. Проте лідери-постачальники тернопільських закупівель не потрапили до списків найбільших постачальників сусідніх регіонів.

Присутність топ-5 фірм на ринках інших областей

Топ-5 найбільших продаців товарів та послуг для боротьби із коронавірусною інфекцією для лікарень 

Вінниччина:

  • ТОВ «Прантекс» 7закупівлі на суму 8 680 600 грн.
  • ФОП Пасічник Ю.М. 2закупівлі на суму 4 912 000 грн.
  • ТОВ «Здраво»10 закупівель на суму2 745 232 грн.
  • ТОВ «Подорожник-Вінниця» 10закупівель на суму 2 676 302 грн.
  • ТОВ «БАДМ-Б» 27закупівель на суму 2 370 715 грн.

Хмельниччина:

  • ТОВ «ЛАБ-Сервіс» – вартість договорів 6,94 млн.грн;
  • ТОВ «БаДМ» – вартість договорів 4,71 млн.грн;
  • ТОВ «Кормед» – вартість договорів 3,88 млн.грн;
  • ТОВ «ЗДРАВО» – вартість договорів 3,68 млн;
  • ФОП Каськов О.О. – вартість договорів 1,9 млн.грн., ТОВ «Діатом» – вартість договорів 1,9 млн.грн

Тернопільщина:

  • ТОВ “МЕДІПРАЙМ” – 6 договорів на загальну суму  21 880 000 грн.
  • ТОВ “МЕДХОЛДІНГ” – 5 договорів на загальну суму 6 220 000 грн.
  • ТОВ «АЛКОНТ-СЕРВІС» – 3 договори на загальну суму  3 369 800 грн
  • ТОВ “МЕДБАЛАНС” – 1 договір на  суму  2 740 520грн.
  • ТОВ “ЦЕОЛІТ МЕДІКАЛ” – 1 договір на суму  2 150 000 грн.

 

Моніторинг в рамках проєкту «РозCORONовані закупівлі: Вінниця, Тернопіль, Хмельницький» наочно продемонстрував усі слабкі місця урядової постанови. Так, непередбачувана ситуація вимагала нестандартних і швидких кроків, але після виявлення перших зловживань мали б відбутись зміни у законодавстві, які б змогли врегулювати ситуацію і обмежили корупційні лазівки.

Одним з таких кроків можливо мав би стати прицільний контроль за ковідними закупівлями контролюючих органів. Також варто було б розмежувати закупівлі за різним рівнем терміновості та цим повернути конкуренцію, відкриті торги.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення спроможності ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.

 

РозCORONовані закупівлі”: як на Тернопільщині захисними масками торгували

З перших днів карантину в Україні захисні маски перетворились у дефіцит. Їх із швидкістю світла розмітали з полиць аптек. Така ситуація призвела до того, що ціни від двох гривень моментально зросли до 25 грн за штуку. У цей час торгувати захисними масками починають усі, хто може, – продуктові магазини, магазини з побутовою хімією тощо. Заробити на дефіцитному продукті  намагаються і спекулянти. І поки винахідливі українці шукають спосіб зекономити на відтепер обов’язковому атрибуті, лікарні закуповують величезні партії захисних масок. І купують вони ці маски не на відкритих тендерах із потужною конкуренцією, де все прозоро, а тишком. А стало це можливо завдяки березневій постанові КабМіну.

Від початку ця постанова була ухвалена, аби пришвидшити підготовку лікарень до пандемії. Тож постачальникам фактично «розв’язали руку» і дозволили купувати необхідні речі не лише без конкуренції на відкритих торгах, а й фактично без жодного контролю з боку профільних структур. Позначка «COVID-19» – стала своєрідним захистом для замовників та постачальників. І під цією спрощеною процедурою купували не лише дороговартісне обладнання, а й так звані розхідники, серед них і символ 2020 року – захисні маски.

У проєкті “РозCORONовані закупівлі” ми проаналізували, як тернопільські медустанови витрачали кошти на захисні маски, користуючись спрощеною процедурою. До прикладу, у березні середня вартість однієї захисної маски була 8,44 гривень. А вже у квітні стрибнула майже до 12 гривень.

Березневий дефіцит

У середині березня на Тернопільщині закупівлі із позначкою COVID-19 для придбання   захисних масок провели лише два комунальних некомерційних підприємства –«Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» та «Центр первинної медико-санітарної допомоги». Так, 16 березня лікарня швидкої допомоги укладає одразу три угоди і купує 600 штук трьохшарових медичних масок по 2 гривні за одиницю, 1000 штук стерильних двошарових медичних масок вже по 5 гривень за одиницю, а також 5000 штук трьохшарових медичних масок по 10 гривень за одиницю. Вже 23 березня укладають угоду із ще однією підприємцею Любов Павлик. Щоправда, цього разу захисні маски вже коштують лікарні по 13,2 гривень за штуку.

Підприємець Ігор Кващук продає маски по 10 гривень для лікарні швидкої допомоги. А вже , 19 березня ПМСД придбав 1100 одиниць по 12 гривень за штуку.

Квітневе подорожчання

Тернопільський ЦПМСД продовжує не економити на засобах індивідуального захисту. Цього разу, а саме 2 квітня за одну маску установа виклала 16 грн. Стільки ж за одну штуку заплатив і Бучачцький ЦПМСД. Щоправда, купували вони пізніше – 15 квітня.
І це при тому, що 13 квітня Збаразький ЦПМСД придбав 1000 масок по 6,21 грн за штуку. Випадковість? Навряд, адже пізніше 24 квітня ця установа знову придбає 1000 масок по 6,21 грн за штуку. Незмінною ця ціна залишиться для Збаразького ЦПМСД і у травні. Ці два місяці центр не змінював постачальника.
На гривню дорожче купувала маски Тернопільська комунальна міська лікарня №2. 14 квітня за 2000 масок лікарня сплатила 14,4 тисячі гривень. Решта ж замовників у квітні витрачали і 10,5 грн за маску, 12 грн і навіть 15,91 грн. Загалом, середня вартість захисної маски склала 11,71 грн.

 

Скріншоти специфікацій до договорів поставки за квітень

 

Травнева стабілізація

У травні середня вартість засобу індивідуального захисту була 7,71 грн. Цього місяця найбільш економну закупку зробив Кременецький ЦПМСД – 3 грн за штуку. Вже після закупівлі виявилось, що захисні маски не внесли у річний план закупівель. Однак, 5000 масок по такій дармовій ціні у травні – це досить хороша інвестиція. Адже, решта замовників витрачали у середньому удвічі більше на маски. А деякі майже у 5 разів дорожче. Саме так відзначилась Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня. Вони «злили» на маски 145 тисяч гривень за 10 000 штук. Випадок набув широкого розголосу і навіть потрапив під пильне око правоохоронців.

“Тернопільська комунальна міська лікарня №2” купує  2000 масок по 12 гривень. Обирає не найдешевшого постачальника – ФОП Марія Кравчик. Так, ця підприємиця у квітні продавала маски по 16 гривень за штуку.

Гусятинський ЦПМСД закуповував ЗІЗи двічі у пов’язаних між собою ФОПів. І ціни були різні – 10 і 7 гривень відповідно. Однак, купували не лише маски, а бахіли, халати тощо. Тож визначити реальну вартість однієї маски неможливо, бо замовник не оприлюднив додатки до договорів.

Решта замовників намагались не переплачувати за маски та купували їх за 6-8 грн за штуку.

Червневий спокій
На початку літа середня ціна за одну захисну маску вже 6,82 грн. Найдорожче цього місяця торгує підприємець Олександр Соляр – 9.5 грн. За такою ціною у нього тричі купує Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Усі угоди укладають 22, 23 і 24 червня. Водночас, 24 червня Тернопільська міська комунальна лікарня №2 теж купує маски по 5.9 грн за штуку.
Найдешевшу закупку у червні робить Козівський РЦПМСД – 3 грн за штуку. Решта замовників цього місяця платять від 4,30 до 8,5 грн за одну маску.

Липневий блюз
У липні середня вартість однієї маски була 6,27 грн. Але не всі постачальники знизили ціну. Так, підприємиця Марія Кравчик в липні продала 50 масок по 12 грн. Таку дрібну закупівлю зробив Борщівський ПМСД.

Бережанська ЦРЛ у цьому місяці двічі купувала маски 27 і 29 липня. І витратила 8.64 і 6 гривень відповідно. Козівська ЦРЛ теж купувала захисні маски двічі – 1 і 29 липня. Постачальник один – підприємець Олександр Соляр, а от ціни знову різні – 5,5 грн та 7 грн.

А от Чортківська ЦРЛ  13 липня закупила одразу сто тисяч масок. Ціна доволі хороша – 4,2 грн за штуку. Але насправді у цій закупівлі цікавий постачальник – ПАП “ДЗВІН”, яке і розташоване у Чортківському районі. Основний напрямок діяльності цього підприємства – вирощування зернових культур. Та й власник – Василь Градовий відомий на Тернопільщині аграрій, а за сумісництвом ще й депутат обласної ради.

Маски від депутата

Чортківська ЦРЛ маски у підприємства депутата облради купувала також і у червні. Щоправда, тоді заплатила по 4,3 грн і 4,5 грн. Окрім лікарні ЗІЗи у ПАП “ДЗВІН” придбали ще відділ освіти Чортківської райдержадміністрації (5000 масок по 3,5 грн за штуку) і Чортківська міська рада (2700 масок по 3,7 грн за штуку). Такі ціни не відповідають комерційній пропозиції ПП “ДЗВІН” і є значно нижчими.

Скріншот комерційної пропозиції ПАП «ДЗВІН»

Однак, реальні договори, які уклало ПАП “ДЗВІН” з рештою замовників, свідчить не просто про особливі тарифи для своїх, а суто про індивідуальний підхід до кожного замовника. Наприклад, в ЦПМСД у м.Дубно трохи більше тисячі масок продали за 4 грн, а дитсадку в одеській області – 200 масок по 5 грн. На підтвердження індивідуального підходу може свідчити і чинна на момент написання матеріалу комерційна пропозиція.

І сто тисяч масок за 420 000 гривень, які купила Чортківська ЦРЛ 13 липня, поки найбільше замовлення захисних масок у ПАП “ДЗВІН”, яке зробили за державні кошти. Цікаво, того ж дня, а саме 13 липня ПАП «Дзвін» продало 5000 масок по 3,50 гривень за штуку.

Звідки взявся ціновий демарш

Коливання цін тривало доти, доки у ситуацію не втрутилась держава. 18 травня 2020 року набула чинності Постанова Кабміну від 22.04.2020 № 341 щодо затвердження порядку та переліку товарів істотної соцзначущості та протиепідемічного призначення, що підпали під відповідний контроль.

«Вказаною Постановою передбачено, що якщо роздрібна ціна, наприклад, на маску буде більше 5% за ціну роздрібну на момент набуття чинності цією Постановою, то продавець масок повинен декларувати зміну цін. У подальшому необхідно декларувати зміну роздрібної ціни у разі підвищення її на 5 і більше відсотків проти вже задекларованої роздрібної ціни.

Тільки через три дні (ріст ціни 5-10%), 14 днів (ріст ціни 10-15%), 30 днів (ріст ціни більше 15%) можна застосовувати ціни, задекларовані на сайті Держпродспоживслужби.

Якщо не зробити це декларування, то до суб’єктів господарювання, які допустять зазначене порушення, застосовуються адміністративно-господарські санкції (наприклад, вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки).

Також громадяни (фізичні особи-підприємці) і посадові особи суб’єктів господарювання за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів у розмірах 100/150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», – роз’яснює юристка Мирослава Примак.

Назва Дата закупівлі Ціна закупівлі (грн)
КНП “Тернопільська Міська Комунальна Лікарня Швидкої Допомоги” 23.03.2020 2
23.03.2020 5
24.03.2020 10
30.03.2020 13,20
15.05.2020 6,30
КНП “Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги” 19.03.2020 12
02.04.2020 16
КНП Шумської Районної Ради “Шумська Центральна Районна Лікарня” 29.04.2020 10,50
29.05.2020 8,40
30.06.2020 8
09.07.2020 8
КНП “Збаразький Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги” Збаразької Районної Ради 24.04.2020 6,21
13.04.2020 6,21
18.05.2020 6,21
08.05.2020 6,21
01.07.2020 6
КНП “Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги” Бучацької Районної Ради 16.04.2020 16
03.04.2020 15
03.07.2020 5,60
КНП “Тернопільська Обласна Дитяча Клінічна Лікарня” Тернопільської Обласної Ради 15.04.2020 15,91
КНП “Тернопільська Комунальна Міська Лікарня

№2”

14.04.2020 7,20
26.05.2020 12
26.06.2020 5,90
КНП “Заліщицька Центральна Районна Лікарня” Заліщицької Районної Ради 01.04.2020 12,40
КНП “Тернопільський Обласний Клінічний Онкологічний Диспансер” Тернопільської Обласної Ради 25.05.2020 6,30
29.07.2020 6
КНП Тернопільської Районної Ради “Тернопільський Районний Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги” 21.05.2020 6,60
07.05.2020 6,60
19.06.2020 3,00
07.07.2020 5,73
КНП “Кременецький Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги” Кременецької Районної Ради 18.05.2020 3,00
15.07.2020 3,99
КНП “Гусятинський Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги” Гусятинської Районної Ради 18.05.2020 7
04.05.2020 10
19.06.2020 6
КНП “Тернопільський Обласний Клінічний Перинатальний Центр “Мати І Дитина” Тернопільської Обласної Ради” 18.05.2020 6
КНП “Тернопільська Університетська Лікарня” Тернопільської Обласної Ради 15.05.2020 8,80
КНП “Бережанська Центральна Районна Лікарня” Бережанської Районної Ради 07.05.2020 8
16.06.2020 8
30.07.2020 6,50
27.07.2020 8,64
17.07.2020 5,50
КНП “Тернопільська Міська Дитяча Комунальна Лікарня” 04.05.2020 14,50
КНП “Центр Екстреної Медичної Допомоги Та Медицини Катастроф” Тернопільської Обласної Ради 22.06.2020 9,50
23.06.2020 9,50
24.06.2020 9,50
КНП “Чортківська Центральна Комунальна Районна Лікарня” 15.06.2020 4,30
12.06.2020 4,50
09.06.2020 7
13.06.2020 4,20
КНП “Козівська Центральна Районна Лікарня Козівської Районної Ради” 11.06.2020 8
29.07.2020 5,50
02.07.2020 7
КНП “Міська Комунальна Лікарня №3” Тернопільської Міської Ради 04.06.2020 5
КНП Тернопільської Районної Ради “Тернопільська Центральна Районна Лікарня” 23.07.2020 7
17.07.2020 6
08.07.2020 7
КНП “Борщівський Центр Первинної Медико-Санітарної Допомоги” Борщівської Районної Ради Тернопільської Області 16.07.2020 12
КНП ” Монастириська Центральна Районна Лікарня” Монастириської Районної Ради 16.07.2020 4,50
03.07.2020 6
КНП “Підволочиська  Центральна Районна Лікарня” Підволочиської Районної Ради 10.07.2020 5,90
КНП “Тернопільська Обласна Клінічна Психоневрологічна Лікарня” Тернопільської Обласної Ради 20.07.2020 5,35
17.07.2020 5,35

 

Як бачимо, пандемія внесла зміни у ринкові відносини замовників та постачальників. Так, користуючись можливістю укладати угоди без конкуренції на ринку відбувались дикі стрибки цін саме у перші місяці карантину – березень і квітень. Попит перевищував пропозицію і коли потужні профільні підприємства не могли його забезпечити, з’явились інші гравці – фізичні особи підприємці, які, часто маючи зовсім не профільний КВЕД, вдало продавали захисні маски і медустановам, і навіть іншим комунальним структурам. Швидка адаптація до вимог ринку та втручання держави поступово призвели до падіння середньої ціни на захисні маски. Та попри це не всі підприємці були готові її опускати. Однак високі ціни деяким постачальникам взагалі не стали на заваді продавати свій товар бюджетним установам.

За кілька місяців карантину лише на прикладі ситуації із постачанням захисних масок у Тернопільській області, можна говорити про небувалий розквіт малого та середнього бізнесу, який раніше чомусь не дуже поспішав йти на відкриті тендери. Як там кажуть, гроші люблять тишу?

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.

 

 

 

 

ЗРОБИМО ВИБОРИ ЧЕСНИМИ – РАЗОМ!!!

Вже протягом десяти років наша організація  веде спостереження за дотриманням виборчого законодавства  під час проведення  виборів президента та органів влади та місцевого самоврядування різних  рівнів.

Ось і цього разу 18 вересня 2020 року Центральна виборча комісія надала Творчому об’єднанню «Нівроку» дозвіл мати офіційних спостерігачів на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. У зв’язку із цим ми оголошуємо про початок формування в Тернопільській області незалежної  мережі громадських спостерігачів, та запрошуємо усі зацікавлені громадські організації та  активістів до співпраці. Крім того нами формується п’ять мобільних груп довгострокових спостерігачів які почнуть свою роботу на території Тернопільської області вже незабаром.

Цього року ми не писали виборчих пректів та не маємо донорської підтримки одже спостереження за виборами будемо здійснювати виключно за рахунок внутрішніх резервів нашої організації які є досить обмеженими, тому будемо раді будь-якій сторонній допомозі фінансами, людьми, транспортом, інформаційною підтримкою та іншими ресурсами.

Просимо звернути увагу, що жоден член Творчого об’єднання «Нівроку» не балотується на місцевих виборах 2020 і наша громадська організація принципово не співпрацює із жодною політичною партією чи кандидатом на виборах та відмовиться від пропозицій про підтримку від них, якщо такі будуть мати місце.

Наші контакти:

Громадська організація «Творче об’єднання «Нівроку»

Тел. +380673704406

Ел. пошта: tmo.nivroku@ukr.net

Веб-сайт: www.nivroku.org.ua

Адреса для листування:   абонетська скринька №1000, м. Тернопіль, 46016

 

“РозCORONовані закупівлі”: скільки коштувало лікування ковід-пацієнтів на Вінниччині, Тернопільщині та Хмельниччині

З квітня пандемія фактично паралізувала всю Україну. І поки українці призвичаювались до нових соціальних правил, уряд мусив швидко адаптуватись до непередбачуваних викликів. Боротись з COVID-19 в країні, де медична реформа лише впроваджується, виявилось не так просто. Коронавірус, як лакмусовий папірець, виявив усі прогалини старої системи і недалекоглядність багатьох керманичів вже з нової влади.

Нині кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19  щодня понад тисячу і це значно більше, ніж на початку суворого карантину. Спалахи коронавірсу фіксуюють періодично у всіх областях без винятку. Тож саме сьогодні і стане зрозуміло, наскільки правильними були кроки представників виконавчої влади ще чотири місяці тому.

Лікбез: пандемія і медреформа

У  2017 році розпочалась медична реформа. Тоді в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її команда впроваджували зміни на первинній ланці. У 2020 році мало стартувати продовження реформи вже для так званої другої ланки. Відповідно був створений і новий виконавчий орган, який і розпоряджається коштами на медицину – Національна служба здоров’я України.

Розподіл коштів відбувається у відповідності до спеціального порядку з урахуванням коефіцієнтів. Були пораховані пологи, лікування при гострому інфаркті та інсульті, операційні втручання. Наприкінці квітня у переліку медичних гарантій, за які держава виплачує лікарням кошти відповідно до звітів, з’явилась і медична допомога пацієнтам з COVID-19. Формула, за якою рахують вартість цього лікування має 10 змінних і включає у себе не лише кількість хворих, а й відповідно наявність обладнання, медперсоналу тощо. Завдяки цьому медичні заклади не зрівняли під одну гребінку, а отже середня вартість лікування пацієнта, у якого виявили коронавірус, буде відрізнятись у різних медустановах. Це дуже добре видно на прикладі порівняльного аналізу, який зробили активісти у рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі. Так серед трьох областей лікування одного стаціонарного хворого коштувало від 63 до 72 тисяч гривень.

100 мільйонів для вінницьких медустанов

У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою 73 медустанови. З 15 березня по 28 липня на ці потреби НСЗУ перерахувала на їхні рахунки понад 100 млн грн.

27 березня 2020 року розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 були створені мобільні медичні бригади. До складу такої бригади увійшли водій та медпрацівники. Створили їх для того, аби зменшити мобільність людей, які мають симптоми гострого вірусного захворювання та потребують здачі відповідних аналізів. Таким чином чи лікарі екстренної допомоги чи сімейний лікар викликали мобільну бригаду, аби ті відібрали зразки для проведення досліджень к лабораторії.

На Вінниччині з 15 березня по 28 липня НСЗУ компенсувало 6 мільйонів гривень за виїзди мобільних медичних бригад.Так, лише стаціонарне лікування у загальному коштувало 73,3 мільйонів гривень. А ось за квітень окремим закладам за стаціонарну допомогу перерархували понад 2,9 млн грн.

За екстрену меддопомогу за неповних чотири місяці на Вінниччині НСЗУ виплатило більше 17 мільйонів гривень.

Від початку карантину у Вінницькій області до 27 липня зафіксовано 2589 хворих. Однак, не всі, хто отримав підтвердження діагнозу COVID-19 потребували лікування у медзакладах, а могли перебувати на амбулаторному лікуванні. Тож за інформацією Департаменту здоров’я Вінницької ОДА, пацієнтів на стаціонарному лікування в області з 1 квітня по 1 серпня було  1058. Тож приблизна середня вартість такого лікування на одну людину склала понад  72 тисячі гривень.

 

Секрети Тернопільщини

На Тернопільщині ковід-договори з НСЗУ уклали 63 медичні установи. З 15 березня по 3 серпня ці заклади  отримали понад  141 мільйон гривень на лікування пацієнтів з COVID-19  та підозрою.

Лише на 22,2 мільйони гривень НСЗУ профінансувало екстрену медичну допомогу пацієнтам з новою хворобою.

Стаціонарне лікування пацієнтів з Тернопільської області у 111,3 млн грн. І ще 2,3 мільйони витратили на лікування ковід-пацієнтів в окремих закладах у квітні. Мобільні медбригади надали допомоги на 5 млн грн.

Від початку карантину на Тернопільщині по 3 серпня в області виявлено 3113 хворих. Щоправда, скільки з них хворіли амбулаторно, а скільки пацієнтів отримували стаціонарну медичну допомогу – невідомо. Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА не володіє цією інформацією. Принаймні у відповіді на наш запит, порадило нам звертатись окремо до кожної медустанови області.

35 мільйонів на трішки більше як тисячу хворих на Хмельниччині

На Хмельниччині так звані договори «COVID-19» уклали 50 медичних установ, тобто серед трьох областей – це найменша кількість закладів. З них з 1 квітня по 24 липня 2020 року  41 медзаклад отримав трохи більше 35 мільйонів гривень. Найбільше з цієї суми, а саме майже 21 мільйон гривень, НСЗУ компенсувало лікарням, які стаціонарно лікували пацієнтів з гострою респіраторної хворобою СOVID-19. Ці кошти розподілили між трьома лікарнями КП “Хмельницька інфекційна лікарня”, КНП “Дунаєвецький центральна районна лікарня”, КП Славутська центральна районна лікарня.  За три місяці Хмельницька інфекційна лікарня отримала майже 12 мільйонів гривень. Тоді як у Дунаєвецькій ЦРЛ мали перерахувати лише у квітні та червні трохи більше 4 мільйонів гривень. Лікарня у Славуті теж отримала виплати лише за два місяці – квітень і травень у розмірі –  4,7 мільйонів. Нагадаємо, що наразі на Хмельниччини статус опорних лікарень для лікування хворих із коронавірусною інфекцією мають лише згадані вище лікарні.

Ще майже 10 мільйонів з першого квітня виплатили за екстрену медичну допомогу пацієнтам із встановленим діагнозом або підозрою на COVID-19.

Трохи більше 3 мільйонів гривень коштувала допомога медичних мобільних груп. Її надавали в усіх районах, а кошти перераховували відповідним центральним районним лікарням та амбулаторіям (ПМСД). Суми варіювались від  12 735, 51 грн до 101 884,10 гривень. Зокрема, найбільше отримала КНП Чемеровецька центральна районна лікарня. У червні цього року понад сто тисяч гривень отримало КНР «Дунаєвецький центр ПМСД Дунаєвецької міськради».

Ще 1,3 мільйона гривень отримали у квітні Хмельницька, Чемеровецька, Шепетівська центральні районні лікарні, а також лікарня в місті Нетішин.

На Хмельниччині з 1 квітня по 24 липня 2020 року зафіксовано 1 029 пацієнтів із COVID-19. З них амбулаторно лікувались 699 осіб, а стаціонарну медичну допомогу отримували 330 осіб. Тож в середньому лікування одного пацієнта стаціонару коштувало майже 63 150 гривень.

Хоча реформа другої ланки медгалузі і проходила в умовах пандемії, однак, саме на ній досить легко простежити принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Порівняльний аналіз трьох областей продемонстрував індивідуальний підхід до медустанов.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.