ЗРОБИМО ВИБОРИ ЧЕСНИМИ – РАЗОМ!!!

Вже протягом десяти років наша організація  веде спостереження за дотриманням виборчого законодавства  під час проведення  виборів президента та органів влади та місцевого самоврядування різних  рівнів.

Ось і цього разу 18 вересня 2020 року Центральна виборча комісія надала Творчому об’єднанню «Нівроку» дозвіл мати офіційних спостерігачів на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. У зв’язку із цим ми оголошуємо про початок формування в Тернопільській області незалежної  мережі громадських спостерігачів, та запрошуємо усі зацікавлені громадські організації та  активістів до співпраці. Крім того нами формується п’ять мобільних груп довгострокових спостерігачів які почнуть свою роботу на території Тернопільської області вже незабаром.

Цього року ми не писали виборчих пректів та не маємо донорської підтримки одже спостереження за виборами будемо здійснювати виключно за рахунок внутрішніх резервів нашої організації які є досить обмеженими, тому будемо раді будь-якій сторонній допомозі фінансами, людьми, транспортом, інформаційною підтримкою та іншими ресурсами.

Просимо звернути увагу, що жоден член Творчого об’єднання «Нівроку» не балотується на місцевих виборах 2020 і наша громадська організація принципово не співпрацює із жодною політичною партією чи кандидатом на виборах та відмовиться від пропозицій про підтримку від них, якщо такі будуть мати місце.

Наші контакти:

Громадська організація «Творче об’єднання «Нівроку»

Тел. +380673704406

Ел. пошта: tmo.nivroku@ukr.net

Веб-сайт: www.nivroku.org.ua

Адреса для листування:   абонетська скринька №1000, м. Тернопіль, 46016

 

“РозCORONовані закупівлі”: скільки коштувало лікування ковід-пацієнтів на Вінниччині, Тернопільщині та Хмельниччині

З квітня пандемія фактично паралізувала всю Україну. І поки українці призвичаювались до нових соціальних правил, уряд мусив швидко адаптуватись до непередбачуваних викликів. Боротись з COVID-19 в країні, де медична реформа лише впроваджується, виявилось не так просто. Коронавірус, як лакмусовий папірець, виявив усі прогалини старої системи і недалекоглядність багатьох керманичів вже з нової влади.

Нині кількість лабораторно підтверджених випадків COVID-19  щодня понад тисячу і це значно більше, ніж на початку суворого карантину. Спалахи коронавірсу фіксуюють періодично у всіх областях без винятку. Тож саме сьогодні і стане зрозуміло, наскільки правильними були кроки представників виконавчої влади ще чотири місяці тому.

Лікбез: пандемія і медреформа

У  2017 році розпочалась медична реформа. Тоді в.о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун та її команда впроваджували зміни на первинній ланці. У 2020 році мало стартувати продовження реформи вже для так званої другої ланки. Відповідно був створений і новий виконавчий орган, який і розпоряджається коштами на медицину – Національна служба здоров’я України.

Розподіл коштів відбувається у відповідності до спеціального порядку з урахуванням коефіцієнтів. Були пораховані пологи, лікування при гострому інфаркті та інсульті, операційні втручання. Наприкінці квітня у переліку медичних гарантій, за які держава виплачує лікарням кошти відповідно до звітів, з’явилась і медична допомога пацієнтам з COVID-19. Формула, за якою рахують вартість цього лікування має 10 змінних і включає у себе не лише кількість хворих, а й відповідно наявність обладнання, медперсоналу тощо. Завдяки цьому медичні заклади не зрівняли під одну гребінку, а отже середня вартість лікування пацієнта, у якого виявили коронавірус, буде відрізнятись у різних медустановах. Це дуже добре видно на прикладі порівняльного аналізу, який зробили активісти у рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі. Так серед трьох областей лікування одного стаціонарного хворого коштувало від 63 до 72 тисяч гривень.

100 мільйонів для вінницьких медустанов

У Вінницькій області підписали угоди на лікування пацієнтів з COVID-19 та підозрою 73 медустанови. З 15 березня по 28 липня на ці потреби НСЗУ перерахувала на їхні рахунки понад 100 млн грн.

27 березня 2020 року розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 були створені мобільні медичні бригади. До складу такої бригади увійшли водій та медпрацівники. Створили їх для того, аби зменшити мобільність людей, які мають симптоми гострого вірусного захворювання та потребують здачі відповідних аналізів. Таким чином чи лікарі екстренної допомоги чи сімейний лікар викликали мобільну бригаду, аби ті відібрали зразки для проведення досліджень к лабораторії.

На Вінниччині з 15 березня по 28 липня НСЗУ компенсувало 6 мільйонів гривень за виїзди мобільних медичних бригад.Так, лише стаціонарне лікування у загальному коштувало 73,3 мільйонів гривень. А ось за квітень окремим закладам за стаціонарну допомогу перерархували понад 2,9 млн грн.

За екстрену меддопомогу за неповних чотири місяці на Вінниччині НСЗУ виплатило більше 17 мільйонів гривень.

Від початку карантину у Вінницькій області до 27 липня зафіксовано 2589 хворих. Однак, не всі, хто отримав підтвердження діагнозу COVID-19 потребували лікування у медзакладах, а могли перебувати на амбулаторному лікуванні. Тож за інформацією Департаменту здоров’я Вінницької ОДА, пацієнтів на стаціонарному лікування в області з 1 квітня по 1 серпня було  1058. Тож приблизна середня вартість такого лікування на одну людину склала понад  72 тисячі гривень.

 

Секрети Тернопільщини

На Тернопільщині ковід-договори з НСЗУ уклали 63 медичні установи. З 15 березня по 3 серпня ці заклади  отримали понад  141 мільйон гривень на лікування пацієнтів з COVID-19  та підозрою.

Лише на 22,2 мільйони гривень НСЗУ профінансувало екстрену медичну допомогу пацієнтам з новою хворобою.

Стаціонарне лікування пацієнтів з Тернопільської області у 111,3 млн грн. І ще 2,3 мільйони витратили на лікування ковід-пацієнтів в окремих закладах у квітні. Мобільні медбригади надали допомоги на 5 млн грн.

Від початку карантину на Тернопільщині по 3 серпня в області виявлено 3113 хворих. Щоправда, скільки з них хворіли амбулаторно, а скільки пацієнтів отримували стаціонарну медичну допомогу – невідомо. Управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА не володіє цією інформацією. Принаймні у відповіді на наш запит, порадило нам звертатись окремо до кожної медустанови області.

35 мільйонів на трішки більше як тисячу хворих на Хмельниччині

На Хмельниччині так звані договори «COVID-19» уклали 50 медичних установ, тобто серед трьох областей – це найменша кількість закладів. З них з 1 квітня по 24 липня 2020 року  41 медзаклад отримав трохи більше 35 мільйонів гривень. Найбільше з цієї суми, а саме майже 21 мільйон гривень, НСЗУ компенсувало лікарням, які стаціонарно лікували пацієнтів з гострою респіраторної хворобою СOVID-19. Ці кошти розподілили між трьома лікарнями КП “Хмельницька інфекційна лікарня”, КНП “Дунаєвецький центральна районна лікарня”, КП Славутська центральна районна лікарня.  За три місяці Хмельницька інфекційна лікарня отримала майже 12 мільйонів гривень. Тоді як у Дунаєвецькій ЦРЛ мали перерахувати лише у квітні та червні трохи більше 4 мільйонів гривень. Лікарня у Славуті теж отримала виплати лише за два місяці – квітень і травень у розмірі –  4,7 мільйонів. Нагадаємо, що наразі на Хмельниччини статус опорних лікарень для лікування хворих із коронавірусною інфекцією мають лише згадані вище лікарні.

Ще майже 10 мільйонів з першого квітня виплатили за екстрену медичну допомогу пацієнтам із встановленим діагнозом або підозрою на COVID-19.

Трохи більше 3 мільйонів гривень коштувала допомога медичних мобільних груп. Її надавали в усіх районах, а кошти перераховували відповідним центральним районним лікарням та амбулаторіям (ПМСД). Суми варіювались від  12 735, 51 грн до 101 884,10 гривень. Зокрема, найбільше отримала КНП Чемеровецька центральна районна лікарня. У червні цього року понад сто тисяч гривень отримало КНР «Дунаєвецький центр ПМСД Дунаєвецької міськради».

Ще 1,3 мільйона гривень отримали у квітні Хмельницька, Чемеровецька, Шепетівська центральні районні лікарні, а також лікарня в місті Нетішин.

На Хмельниччині з 1 квітня по 24 липня 2020 року зафіксовано 1 029 пацієнтів із COVID-19. З них амбулаторно лікувались 699 осіб, а стаціонарну медичну допомогу отримували 330 осіб. Тож в середньому лікування одного пацієнта стаціонару коштувало майже 63 150 гривень.

Хоча реформа другої ланки медгалузі і проходила в умовах пандемії, однак, саме на ній досить легко простежити принцип “гроші ходять за пацієнтом”. Порівняльний аналіз трьох областей продемонстрував індивідуальний підхід до медустанов.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “РозCORONовані закупівлі” громадською організацією “Філософія Серця”, за фінансового сприяння міні-гранту Проєкту ЄС «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери України», що фінансується Європейським Союзом і реалізується Благодійною організацією «Мережа 100 відсотків життя Рівне». Погляди висвітлені в матеріали можуть не збігатися з поглядами Європейського Союзу.

Кому пандемія, а кому мама рідна?

Пандемія – це не лише паніка та знищена економіка, а й доволі непогана можливість заробити. Як там кажуть, кому пандемія, а кому мама рідна? 20 березня уряд видав постанову, яка дала змогу за спрощеною системою купувати товари, роботи і послуги з поміткою “для боротьби з COVID-19”. За неповних 4 місяці загальна вартість таких закупівель на Prozorro сягнула майже 4 мільярдів гривень. Тобто куди і як витрачали ці кошти майже ніхто не перевіряв. Поки. А тим часом у ЗМІ періодично з’являються публікації про скандали із цими закупівлями. Вам цікаво на що пішли ваші гроші? І нам теж дуже цікаво.

Наступні три місяці ми будемо активно моніторити антиковідні закупівлі у трьох областях – Вінницькій, Тернопільській і Хмельницькій. А результатами обов’язково поділимось з вами! І робити ми це будемо у рамках проєкту №ENI/2020/415-989 «Підвищення потенціалу ОГС соціальної сфери в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу, представництво в Україні. В Тернопільській області моніторитиме закупівлі ГО «ТО «Нівроку», у Вінницькій – ГО «Філософія Серця», у Хмельницькій – ГО «Жіночий Антикорупційний Рух»

Альпіністу, парапланеристу з Чернівців потрібна допомога. Друзі відкрили збір коштів на лікування товариша

Чернівчанину Євгенію Вдовиченку 47 років. Щойно наступала тепла пора, кликав друзів у Горбово. Цей величний пагорб слугує чернівчанам стартовою площадкою для польотів на надлегкому літальному апараті — параплані. Тепер до екстримальних захоплень чоловіка альпінізмом, гірськими лижами додалося ще й паріння у небі. Він мріє створити школу парапланеризму, однак новий високосний рік поставив на його мрії великий знак питання — чи встигне?

Раптове погіршення здоров’я, діагностика, аналізи і ось — Євгеній опиняється під крапельницями в онкодиспансері з невтішними діагнозом — рак легень із метастазами у мозок. Лікарі Чернівецького обласного онкологічного диспансеру добре знають Євгенія — позаторік він доглядав за недужою матір’ю, жінка перенесла рак грудей та тяжку операцію. У цьому диспансері лікувався і батько Євгенія, але діагноз «рак» не підтвердили.

Уже п’ятий місяць чоловік оплачує ліки та діагностику самотужки. Не секрет, що лікування онкозахворювань дороге. Гроші колись заробляв також в екстримальний спосіб, працюючи верхолазом у промальпінізмі, однак лікування матері виснажило всі заощадження.

Друзі чоловіка запевняють: той радше готовий прийти на допомогу іншим, ніж просити її для себе. Саме тому вони звернулися до редакції з проханням допомогти і таки зібрати гроші для лікування Євгена.

Зараз чоловік проходить лікування у рідному місті. Оперативне втручання лікарі не встигли провести — хвороба швидко прогресує, тому перейшли до підготовки до опромінювання хворої ділянки, а далі надіються на «хімію».

Рахунок, на який можна переказати гроші:

Євгеній Вдовиченко: 5354 3210 0070 6888 Укрсіббанк

Задекларуй правильно!

31 березня завершується чергова хвиля електронного декларування в Україні. В системі безоплатної правової допомоги працюють багато суб’єктів  декларування. З метою уникнення ризику помилок працівників регіонального, місцевих центрів та бюро правової допомоги області знайомили з новелами декларування у 2020 році.

На запрошення керівництва Регіонального центру правової допомоги Тернопільської області тренінг провела експерт Творчого об’єднання “Нівроку” Ольга Мазаєва.

Ремонти доріг

Не зважаючи на те, що проект «Громадський моніторинг прозорості та  Тернопільській області» завершено «Творче об`єднання «Нівроку» продовжує діяльність у цьому напрямку.
3 березня 2020 року керівник проекту Іван Марчук взяв участь у  круглому столі «Нова типова тендерна документація на будівництво доріг 2020: картелізація чи упорядкування» під час якого представники «Укравтодору», громадських організацій та учасники ринку обговорили можливі зміни до законодавства, що стосується закупівель у дорожній галузі і як вони вплинуть на ринок. В ході обговорення ухвалено рішення про недопустимість прийняття кулуарних рішень «Укравтодором», що обмежують права учасників ринку і робить його непрозорим. Продовжити консультації , щодо розробки документу, який дозволить дорожній галузі розвиватись, а не створювати монополію.

Партії – за наш рахунок.

В цьому році ми, платники податків, заплатимо політичним партіям 283 530 900 грн:

«Слузі Народу» – 140 577,5 тис. грн;
«Опозиційній платформі – За життя» – 42 538,1 тис. грн;
«Батьківщині» – 26 666,1 тис. грн;
«Європейській Солідарності» – 26 410,95, тис. грн;
«ГОЛОСу» – 18 985,15 тис. грн.

Крім цього, політичні партії «Європейська Солідарність» та «ГОЛОС» додатково отримують по 14 176,55 тис. грн за дотримання гендерних квот при формуванні виборчих списків.

Круглий стіл «Захист прав громадських активістів: основні виклики за підсумками 2019 року»

Сьогодні керівник проектів ТО “Нівроку” Ольга Мазаєва взяла участь у круглому столі «Захист прав громадських активістів: основні виклики за підсумками 2019 року».

У заході також взяли участь представники інститутів громадянського суспільства та органів державної влади, зокрема Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора.

Під час заходу презентовано доповідь «Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2019 році». Зокрема, у доповіді йдеться про 83 випадки переслідування, погроз, тиску чи нападів на громадських активістів у 2019 році.

Як і в попередні роки, переважна більшість нападників на громадських активістів не були притягнені до відповідальності. У зв’язку з цим учасниками круглого столу були надані рекомендації органам державної влади щодо підвищення ефективності захисту громадських активістів.